Julia Read

“Чому доросле життя невпинно перетворюється на дупу?”
― Павло Дерев'янко, Тенета війни

“— У мене тільки одне запитання. Чого вона на мене так вовком дивилася щоразу, коли я заговорювала? Я ж навіть ніякої єресі не несла. Майже.
— Це Войцеховська, — відповіла Марина, але побаила, що прізвище нічого не пояснило. — Ти сварилася з нею в шабаші.
— Та-а-ак? — від здивування Орисині брови ледве не вигнулись знаками питання. — Чого?
— Я звідки знаю? Пащекувала до неї, напевно.
— Тю. Мало з ким я сралася. Знайшла чого ображатися.”
― Юлія Нагорнюк, Діва, матір і третя

“— Ох, ця непостійна жіноча натура, - промовив Гнат і запнувся, поглянувши на сестру.
— Моя непостійна жіноча натура, - мовила та, - бажає видати ляща, але помилує з огляду на те, що якийсь вилупок надер тобі дупу і ти ледь живий.”
― Павло Дерев'янко, Аркан вовків

“Коли чесно, Леся планувала повернутися в село лише за однієї умови — на Пасху, щонайменше на порші, з нареченим-мільйонером і лише на день. Посвітитися перед давніми знайомими, натовктися паски й пафосно піти геть, залишивши по собі шлейф загадковості.”
― Юлія Нагорнюк, Файні брюнети та інша нечисть