Andriy Bench

“- оу! Тут говорять російською? Я теж знаю кілька слів!
- Нєт!!!
Але професора вже було не стримати.
- Baba, vodka, ogurets! - видав астрофізик і, не чекаючи, поснив: - Кохана жінка, стакан віскі і стейк. Цьому мене навчив один російський інженер у Г'юстоні. Це все, що йому було потрібно у вихідні.
- Технічно, ви абсолютно праві, - сказав я, не в змозі більше будь-що пояснювати.”
― Dorje Batuu, Франческа. Повелителька траєкторій

“Добрі друзі — як повітря чи вода. Коли вони поруч, ми сприймаємо їх як належне, часто навіть не помічаємо. Ну є то й є. Від них можна відмахнутись — мовляв, не зараз, не на часі, потім. Про них можна ненароком забути, схаменутись і одразу заспокоїтись — бо де ж вони дінуться? І тільки тоді, як друзі раптом зникають, стає дуже боляче. Особливо гостро відчуваєш порожнечу й біль — наче як од вибитого зуба.”
― Dorje Batuu, Моцарт 2.0

“- А до чого тут мій музичний талант? - став у оборону Моцарт. - Чи не вважаєш ти, mein liebes Fraulein, що я гратиму своїм чоловічим єством на піанофорте?

- Тобі слід спробувати, мій дорогий друже! У нас в Україні один такий розумник возив членом по клавіатурі, а тепер він шанована людина і планує стати президентом!

- Ким!?

- Головою держави! - гмикнула Стася.- І щось мені підказує, що стане.”
― Dorje Batuu, Коко 2.0

“Уночі Стася не могла заснути. Незважаючи на те, що у цьому будинку вони провели лише кілька годин, вона почувалась так, ніби у годину пік везла на собі мішок з цементом маршрутками з Сихова у Брюховичі через центр Львова з кількома пересадками.”
― Dorje Batuu