Maryna Honchar

“Мы родились не для смерти, а для жизни. Для жизни вместе. Но мы нарушили ход наших судеб. Мы разрушили все. Разрушили наши души, наши тела и сгорели. Нас больше нет.”
― Евгений Ничипурук, Больно.ru. Разорванное небо. Стихи

“Часом життя починається так, ніби воно вже закінчилось, ніби ти народжуєшся в старість, і все, що тобі залишається, - чекати. І навіть якщо бувають якість яскраві епізоди, то вони на контрасті такі яскраві, що здається, ніби Всевишній засліпив тебе велетенським зварювальним апаратом, яким нашвидкуруч латає дно баржі. Баржі, що нею він пересувається небесами, наглядаючи за нами й перевозячи з однієї хмарини на іншу душі японців, загиблих під час цунамі.”
― Сашко Ушкалов, Жесть

“Люди, які не відчувають любові, рано чи пізно перетворюються в зомбі, в аморфне ніщо, вони не задоволені життям, яким би воно не було.”
― Iren Rozdobudko

“В детстве все кажется вечным, незабываемым, детство заполняет собой весь мир, а потом оно вдруг кончается, и ты кидаешь землю на отцовский гроб и в ужасе понимаешь, что ничего вечного нет.”
― Jonathan Tropper, This is Where I Leave You