Julia Slabitska

“Маловтішне то заняття — штудіювати історію: розквіти держав на крові й падіння держав на крові, переможні криваві війни і криваві поразки, диктатори і полководці, гризня за владу, змови, замахи, самодурства царів... Дикість, кров, торжество егоїзму окремих осіб і цілих народів. Після війни перепочинок, доки діти виростуть у солдатів; після перепочинку — війна. Тоді людство видається мені нічним школярем: ледве встигнувши збагнути свої помилки, відмирає старе покоління, на зміну йому приходить молоде і починає ті помилки спочатку...”
― Григір Тютюнник, День мій суботній

“Ми з москалями не домовляємося. Бо коли таке було, щоб москаль своє слово тримав?”
― Брати Капранови, Забудь-річка

“У дохристиянські часи люди вірили, що між світом живих і світом мертвих протікає Забудь-річка, і коли через неї перелітає душа, одразу забуває все, що було по той бік. Так, от комуністи взялися копати таку річку в реальності. Річку, яка розділила дітей та батьків. Розірвала спадковість. Точно так, як планували зробити поворот річок Сибіру. Тільки цей проект, я вам скажу, - значно грандіознішний. Бо Забудь-річку вирито у кожній рожині, поперек людської пам'яті. Пам'яті поколінь.”
― Брати Капранови, Забудь-річка

“Знаєте, Устино, якщо ми за поляків себе не втратили, і за царя-імепатора не здалися, то й за комуністів виживемо. Україна вічна.”
― Брати Капранови, Паперові солдати