Olena

“...бо жінка доти жінка, поки поруч є коханий. Без нього все є марним, порожнім, і сама жінка стає пустою, мов відцвіла квітка."

- "Цінність дружини не в красі, доброті чи хазяйновитості, не в слухняності та покірливості, і навіть не у чадородінні... Цінність дружини в тому, чи здатна вона бути чоловікові опорою... Жінка має бути для чоловіка стрижнем, який не дасть йому зігнутися під борвіями скорбот. Вона має бути тією бронею, яка захистить краще від залізної.
Захистить від самотності, від пустки в житті, від марності його буття. Коли маєш таку жінку, то ти непереможний. "

- "... навіщо життя, коли в ньому нема коханої? Бо все, що робить чоловіка чоловіком, це кохана жінка. Вона наче сонце в небі - її усмішка, погляди, поцілунки гріють, мов життєдайне сонце мерзлу землю, і коли вона зникає, то починається холодна ніч, і не знаходиш у собі сил жити в цьому крижаному мороку. І марно шукати втіхи в іншій жінці або намагатися наповнити життя чимось іншим."

- "Навіть сильне кохання - теж своєрідне себелюбство, бо ми прагнучи безроздільно володіти коханою, хочемо щастя передусім собі, забуваючи, що вона теж жива душа."

- "Дружба та вірність не розмінні монети. Їх треба заслужити.”
― Ярослава Дегтяренко, Князь русинів. У павутинні інтриг

“The challenge of recovery is to reestablish ownership of your body and your mind - of your self. This means feeling free to know what you know and to feel what you feel without becoming overwhelmed, enraged, ashamed, or collapsed. For most people this involves (1) finding a way to become calm and focused, (2) learning to maintain that calm in response to images, thoughts, sounds, or physical sensations that remind you of the past, (3) finding a way to be fully alive in the present and engaged with the people around you, (4) not having to keep secrets from yourself, including secrets about the ways that you have managed to survive".”
― Bessel van der Kolk M.D.

“... світ насправді простий і безсторонній - саме так, цілковито безсторонній, тобто не добрий і не злий...
...немає ніякої вищої сутності, яка би стежила за нами й виправляла помилки, немає нікого, хто би пильнував за збереженням хисткого балансу між добром і злом, дбав про беззастережне дотримання справедливості, - ніхто крім нас самих, - і якщо ми втратимо віру, піддамося слабкості й опустимо руки, то зрештою, раніше чи пізніше, все зійде на пси, а час застигне, або ще гірше посуне назад.
...діти гинуть у війнах чи помирають від вроджених хвороб, так і не збагнувши, навіщо народилися; вбивці і диктатори купаються в розкошах (і будьте певні, ночами вони не чують голосів закатованих жертв); найгірші негідники уникають кари, а нечесні судді карають невинних; безпринципні посередності пробиваються до найяскравішого світла, а сором'язливі генії гниють у тіні, проте - найважливіше - у всьому цьому немає прихованої сутності чи вищої мети. Жодні страждання не забезпечать вічного життя. І ніхто не отримає відплати за вчинене зло після смерті - десь там нагорі, у карикатурній геєні над хмарами. Усе, що важить, стається тут, навкруг нас, а у височині понад головами - лише безмовна чорнота й порожнеча. Це не добре й не погано. Так просто є.”
― Макс Кідрук, Не озирайся і мовчи

“Neuroscience research shows that the only way we can change the way we feel is by becoming aware of our inner experience and learning to befriend what is going inside ourselves".”
― Bessel van der Kolk M.D.