Status Updates From З нами житиме еласмотерій. ...

Lepus все ж трохи огидний, хоч і містить у собі настрої 2022, як вони мені тоді відчувались.
Еластомерій звісно прикольний, але вкотре винаочнив мені чому я вирішив продовжувати жити саме так, як я зараз живу.
Замальовка (нуце мало для оповідання) про Романа Голубовського топчик. Мені треба. )))

Сьогоднішній В'язень став найулюбленіших в збірці (станом на зараз).
Прям 🎯
От прям реалізм реалізм, без жодного гумору.
А потім був ржачно абсурдний Кишеньковий злодій. Тут мій улюблений момент про пах і сідниці.

От не люблю я про 90-ті і про братву.
А перше, про усиіхнених людей, було прикольне.

Два маленькі оповідання, але як точно описують оці сучасні думки про себе. А оцей самонакрут взагалі кайф.

Після Венери ще й Марія на яблуні. Прям смакота.

Венера Мілевська просто бомба.
А Дід дуже душевний, хоч і короткий.

Кров просто чистий кайф

"Я все ще дивився на іронічну, але руки мої вже мандрували тілом меланхолійної"
(розказує дід онуку на смертному одрі)

*читачка тихо плаче вже

"Ну що ж, якщо це потрібно для розвитку важкої промисловості в регіоні... Я зняв штани"

Пост-іронія і абсурд, кажете?

"шиєю я відчув вологу її очей"
🤔

Пане Романе, респект і уважуха.
Отак говорити про складні теми...
Наче й сховавши їх під маскою гумору, але маскою настільки тонкою, що вона не виглядає штучно, а лише краще підкреслює їх.