Status Updates From По той бік серця

Субчик — темна, підозріла особа; неприємний субʼєкт

Пістряк - рак (хвороба)

Але престидижитатор усміхнувся ще миліше й схопив якісь кульки. Кульками він почав жонглювати. Він жонглював далі тарілками, пляшками, смолоскипами, стільцями, живими кошенятами і, нарешті, бажаючими з присутніх.

– … За короткий час я досяг того, що справою алкоголізму зацікавилися чисто всі робітники нашого цеху, навіть ті, хто раніш і краплі в рот не брали!
- Я сам запив з нудьги, — сумно подав репліку Шестипалий.

Не можна-бо поповнити касу життя із чужого рахунку, вона-бо має один рахунок — поточних витрат. Істина!

— Я й кажу: життя то є дорогоцінний скарб, а ми його касієри, — і горе тому, хто не знається на кредитах і дебетах, а ще більше горе тому, хто гульвіса й розтратник.

Ми всі соромливо спустили погляди додолу й морально заплющили по одному оку.
Одначе те, що ми побачили другим оком, зрадило всі наші сподіванки. Танцюристи й танцюристка зовсім не лишилися голі. Навпаки, вони були цілком одягнуті.

Шестипалого не було. Шестипалий зник. Він вчасно вислизнув із таверни.
— Він утік!
— Він зник!
— Він намазав пʼяти салом!

нема на світі речі, до якої б не можна було привикнути. Поглянь на хазяїна таверни: він уже привик до фінінспектора й ладнається привикнути й до соціалізму.

Акомпаніаторша радісно вишкірилась, зробила кніксен і програла те ж саме на біс. Це вперше за всі її сорок девʼять років їй аплодували.

Вона грала соло. Це було нестерпуче. Дехто позатикав вуха. Дехто скажено заляпав у долоні, намагаючися заглушити чарівні звуки.

Взагалі, можна засоромитися, коли враз падає вам женщина на груди й почина скажено обціловувати всі, які є опуклості на вашій фізіономії.

Мода — це естетизування зовнішніх ознак часу.

Художня література повинна бути своєрідною комбінацією з гільйотини та інкубатора.

-Справді, Юрку, де ти був? Невже й досі збираєш мертвяків? Хто ж тобі їх постачає?
- Ні, у мене язва шлунку і я не пʼю нічого міцнішого від молока і aquae pure. І мертвяків я більше не збираю. Тепер я збираю живих людей і роблю з них мертвяків

- Виправити біляву на чорняву, дати родинку під лівим вухом, ще раз нагадати про чудові білі зуби, не забути про плечі — ніжні, смугляві й волохаті, як у малої дитини.

— Хлопці, — озвалася й собі, нарешті, товаришка Сарна, - один із вас дурень, а другий сукин син.
— Не знаю, що гірше, — буркнув Шестипалий.

Так і довголітнє товаришування з ножицями, бритвою, пудрою і компресами поклали на фізіономію Шестипалого сліди глибокої цивілізованості.

Її хазяїн - останній з могікан сектора приватної торгівлі — позіхав за прилавком і сумно кашляв у лівий кулак. Він роздумував про фінінспектора, дефіцит і конечність скорого будівництва соціалізму в його таверні.

Харків немислимий, неуявний без густого мережива риштовань, без вапняної куряви, без грому вантажних авто, без дзвону металу. Над Харковом нема хмар, бо над ним димова пелена. Над Харковом нема птиць, бо над ним зграї аеропланів.

Психологи ж додають, що вони встигають не тільки згадати, а й зважити та переважити всі свої вчинки, даючи в цей самий час найсуворіший і найсправедливіший на них присудок.

Знавці самогубств запевняють, що за цей, нехай і який короткий час, самогубці встигають ізгадати ціле своє попередне життя.

Перша річка, на ймення Лопань, була зелена, смердюча, і медичні знання Климові не дозволили йому покуштувати її отруйної рідини.

І людина має право кілька хвилин подумати хоч би й про самогубство.