Status Updates From "Сновійко" та інші казки

Публікація перекладів Андерсена потрапляє в часову паузу, коли художня література українською ще була дозволена, а навчальна вже заборонена.

Раніше ми роззиралися навсібіч, тепер так само енергійно занурюємось у власну історію та намагаємося чимшвидше віднайти, видобути, насититись і ввібрати наш спадок у самих себе.

Така книга промовляє відразу багатьма голосами: у цій поліфонії разом із голосами автора, перекладача та ілюстратора переплітаються голоси тих, хто колись тримав її в руках.

— А з тебе нічого хлопʼяка! - обернулась вона до Кая. — Хотіла б я тільки знати, чи варт-то ти, щоб з-за тебе на край світу бігано?

Він складав теж ті крижини на кшталт писаних слів, але ніяк не здолав він, що не робив, викласти одного слова, що так дуже бажав, слова «віковічність».

Ніколи не збирались тут і лисички-сестрички побазікати за склянкою кохви!

— То тільки сни, - сказав ворон. — Вони йдуть до вельможних державців, аби знести на полювання їх думки.

Але їй хотілося чоловіка такого, щоб і побалакати про всячину вмів, і не стояв би німим, лупаючи очима, коли з ним заговориш, бо це дуже нудно.

Вона перечитала усі часописи, скільки нема їх по світу, і знов позабувала, що й читала, - така-то розумна!

Слово «однісінька» Герда зрозуміла надто і спочула, яке воно тяжке.

В одному великому місті, де така сила того люду й домів, що нема й клаптика ґрунту, аби садочка розвести, де, кажу вам, найбільша бідота вдовольнятися мусить квітками в горщиках…

Слухайте! Ми починаємо. А коли допливемо до берега, то знатимемо більш, ніж тепер, бо то справді був злий дух, сказано, - чорт та й годі!

«Еге, тато, не все свято! - думав льон. - Що ж!
І потерпимо. За потерпіння дасть Бог і розуміння!»

Сонечко на нього світило тепленько, хмарка кропила дощиком, і льонові з того було так любо, як-от часом дитині, коли мати умиє її та ще поцілує. Обоє вони по тому тільки кращають.

Він би з радістю перечитував ще, так коли було непроміжно. Для того він і поклав під голову книжку, бо чув, що це допомога дуже, коли хочеш вивчить завдання. Але на такі засоби покладатись не можна.

Манесенькій стокроті так було весело, немов у свято велике, а був тільки понеділок.

Але ж сліз у русалок бракує, а з того ще тяжче у скруті.

На той рік мала дійти своїх літ найстарша царівна. Другі ж сестри були політки.

Люблю слово «політок»

Далеко геть у морі вода така синя, як квіточки
найкращих волошок, а прозора, як чисте скло.
Але там і глибина страшенна - і не думай дістати дна якорем! Треба б багато дзвіниць одна на одну поставити, щоб зі дна до поверся сягнути.

— Ваша Царська Величність не повинні йняти всьому віри, що в книжках писано! Там більше вигадок та того, що чаромантією зветься.

В Китаї, як самі здорові знаєте, є цар. Сам він китаєць, та й усі коло нього китайці. Давно вже це діялось, але задля того й треба вислухати, поки не забулося.

«Мабуть, хтось умер!» - подумала дівчинка, бо старенька покійна бабуся, котра тільки й любила її щиро, було часто каже: «Коли часом зірка вкотиться, то, певно, душа чиясь полинула до Бога!»