Status Updates From Ситутунга

— Альчесто, люба! — тихо мовив Леонардо — і не зміг казати далі. — Альчесто, — сказав він із зусиллям.
Вона повернула до нього голову і мовчки дивилася на нього вогкими очима.
— Альчесто! — повторив Леонардо. — Там... десь там... серед одежі, лежать мої цигарки. Дай сюди, будь ласка. Страшенно хочеться курити.

Майборода дістав бумажника й вийняв червінець. Офіціант приніс решту — це була жменька срібла.
Катя спробувала була взяти решту собі, але Майборода запротестував.
— Нащо тобі ця суєта? — сказав він зворушливим голосом. — Всі мої гроші будуть твої.
Вони пішли до виходу. По дорозі Майборода зачепив за стільця й поточився. Катя його піддержала.
Сила Майбородина не в ногах, а в голові.
Він це знає.

Він був задоволений з поведінки природи, він поставив їй найвищий бал.

Він ступав поквапливо, весняне сонце робило йому реверанси з чисто вимитого, як класна дошка, неба, на вишнях пав білий цвіт, і десь згори він уже чув скляний дзенькіт далекого жайворонка.

Була неділя в місяці квітні, крізь середньовічні вікна колежа сонце щодня прогрівало аж до серця чорний сурдут учителя, навіть зацвілі мури ставали теплі, він, виходячи з класу, торкався їх схвильованою рукою.

Ніде не написано, що автор у літературному творі зобовʼязався водити живих людей по декоративних пейзажах.

Так! Любий серцю моєму читачу і ще миліша очам моїм читачко! Те, що ви зараз прочитали, є переклад англійської цитати, вміщеної перед книгою.

Він був — початок і не знав собі кінця. Він був — дитина і радів сам із себе. Він був — ранок і через те рано вийшов у світ.

Ні, я головний коханець цієї книги, її нещасливий Пʼєро, і коли мої ремарки, коментарі та глоси є декоративна книги оздоба, то любов моя реальна, тепла й живуща, і вона дає мені право жити серед цих долин і пагорбів вічно.

Отже, слюсар Шарабан дістав сталевого пробоя і почав вибивати зорі ударами молотка. Раз! Зоря покотилася з неба. Раз! Зоря покотилася з неба! Раз! Раз! Раз! Зорі котилися за темний край землеверстата.

Він не міг довше ні лякатись, ні бігти, ні навіть стояти. Він ліг і вмер.

Пане Йогансен, що це ви ото так по жінках проходите я? Від вас тут ще навіть пані Гербурт не пішла