Status Updates From Ловець океану

Одісей мене нервує. Не маю до нього ні розуміння ні співчуття…
Поки що ця історія проходить повз мене.

Бо чим є слова, питали вони мене. Чим є мова, питали вони мене. Це тонкі повітряні містки, що ти їх будуєш із іншою людиною, тонкі ефірні річки, завдяки яким ти цю людину впізнаєш, завдяки яким ти пишеш із нею свою спільну історію.

Кохання — та сама війна, тільки ти прагнеш не перемоги, а поразки. Здатися, капітулювати, прийняти в своє тіло стріли та списи, бути на колінах, ревіти з болю чи сміятися від щастя.

Тоді він став розповідати історії про Трою. Про битви, хитрощі, сміливість та грубість. Це історії не для дівчат, казав він. У них забагато жаху, у них забагато чорного. Тоді це історії для жінок, відповідала я.

Ми єднаємося з болем, коли він наш. І ми не розуміємо його, коли він чужий. Стати катом після того, як ти був жертвою, дуже просто. Завдати болю після того, як ти відчув цей біль, дуже просто.