Status Updates From Холоднеча. Старі майстри

Він завжди вів існування, яке, лежачи "як нижче, так і вище за всі екзистенції, не доскочило свого екзистенційного мінімуму".

Вічно тонути серед усіх, але не йти на дно.

Істина спочиває у своїй незбагненності.

Іноді голову заповнює втома, як розмита театральна вистава, як щось нескінченно музично-демонічне, і руйнує мене. Це руйнує мене на шляху до безсилля бути самим собою.

Мало-помалу починаєш помічати: світ і твоє оточення -- суцільний розлад, катастрофічні негаразди.

Був час, коли я не зміг би ось так, стрімголов, поставити на собі хрест.

І до мене дійшло, що навколишній світ не хоче, щоб його пояснювали.