Status Updates From Холоднеча. Старі майстри

Раптом, опинившись на самоті серед тисяч, ба десятків тисяч книжок, неспроможних допомогти, ви нарешті збагаєте, що таке порожнеча, жахлива тотальна порожнеча. [...] Прозріваючи, ви починаєте розуміти, що не славетні світочі і не Старі майстри тримали вас у житті, а лише та людина, котру ви так нестямно кохали.

Безперечно, на світі, чи то пак у природі, стріваються речі, яких ми не годні взяти на кпин, одначе немає такого мистецтва, з якого не можна би було добряче поглузувати, всякого можна підняти на глум, варто лише захотіти або відчути нагальну потребу.

Він завжди вів існування, яке, лежачи "як нижче, так і вище за всі екзистенції, не доскочило свого екзистенційного мінімуму".

Вічно тонути серед усіх, але не йти на дно.

Істина спочиває у своїй незбагненності.

Іноді голову заповнює втома, як розмита театральна вистава, як щось нескінченно музично-демонічне, і руйнує мене. Це руйнує мене на шляху до безсилля бути самим собою.

Мало-помалу починаєш помічати: світ і твоє оточення -- суцільний розлад, катастрофічні негаразди.

Був час, коли я не зміг би ось так, стрімголов, поставити на собі хрест.

І до мене дійшло, що навколишній світ не хоче, щоб його пояснювали.