Status Updates From Порожній пазл

о ніііііі тільки не слово інстинкти

о, а трохи краще таки стало

наявність 'другої частини', звісно, не реабілітує книжку, але стало цікаво

розчаровує все це пояснення яким хвалиться автор зі сторінок, хоча з іншою подачею (не монологом, а поглядом збоку, але це треба було би переписувати багато всього) могло норм бути

є відчуття, що п'ять хвилин завершилися ще під час цього вступу

мальчіки ніби поїбатись йдуть, я не годна

у мене животрєпєщущє питання. а де, власне, львів? якщо вже розтягувати і заповнювати порожнини тексту описами, то чого не про львів? бо зараз це виглядає як будь-яке ноунейм місто в будь-якій точці світу яке намагаються виставити 'містом лева', згадуючи якісь назви вуличок час від часу. нема вайбу, нема трилера, нема нічого(

'- ... його сухі губи тремтіли, ніби...' так люди не розмовляють. навіть я.

дуже... тупа... спроба... якось пов'язати персонажів

ай сі зе віжен але нудноооо

багато стрибків у часі і персонажах

я відвикла називати нереалістичними моменти історій бо більшість 'нереалістичностих' моментів такими не є (просто треба більше часу проводити з людьми а не зі своїми уявленнями про них) але шо це за хуйняяяяяя з перевірками ранців і кіношною викладкою сюжету?????

дуже довгий вступ

вона вже колишня кохана, вмираю

'а напряжний тут тільки ти!
у хлопця захололо серце. до нього нарешті почало доходити, що він тут зайвий і був зайвим завжди'

ЦЕ ШОООООООО

господи боже драма достойна мильної опери

як же я бляха ненавиджу чоловіче письмо і ці йобані описи які схожі більше на примітки про місце а не на нормальний текст