Mrs_Milsent > Recent Status Updates

Це прекрасно! Неймовірно! Геніально!
Чому вона стільки років стояла на полиці (вже аж невдобно стало, що стільки стоїть, тому й взяла), а я й не здогадувалася, НАСКІЛЬКИ ЦЕ ПРЕКРАСНО 😍😍😍

Кращу книгу року знайдено.
Або й кращу книгу десятиліття.

І чому я раніше не читала цю прекрасність, вважаючи її занадто інтелектуальною?
Можливо, вона і виявитися надміру інтелектуальною, бо я все-таки лише на 30-й сторінці. Але які ж прекрасні ці 30 сторінок!

Газета прокоментувала приїзд короля Об'єднаного королівства та царя так: "...одночасне гостювання правителів Росії та Великобританії, авторитетних монархів Атланти..." (с)

Ну Антанти ж, ну шо таке)

Я думала, що знала достатньо про європейське мистецтво періоду до Першої світової, щоб братися за Флоріана Ілієса, але таки ні, недостатньо. Доводиться підгуглювати. Книга прекрасна.

Я чесно (чесно!) намагалася дочитати Пруста, Стендаля і Золя, але після Каннінгема і його L'amour de trois, Вудстоком та ностальгією за кінцем 60-х мені раптом захотілося оцього бестселера і ностальгії за своєю міленіальною юністю

Пруст, Фаулз, Борхес, Стендаль і Золя зі списку Currently Reading невдоволено сунуться і скоса дивляться на цей ромкомчик, який я взяла замість них.

Пруст, Фаулз, Борхес, Стендаль і Золя зі списку Currently Reading невдоволено сунуться і скоса дивляться на цей ромкомчик, який я взяла замість них.
Ну шож. Такий настрій.

Хо-хо-хо (голосом Санти із реклами Lidl) книга про переміщення в часі, my guilty pleasure. Беру, дайте дві.

Так, це схоже на "Неаполітанський квартет". Але у Ферранте мене вистачило на півтори книги. А ця історія дуже цікава. І чудово написана.

Ну це щось прям прекрасне.
Певно, дуже недооцінене.

Коли на день закоханих шукала щось про любов, а читаю Воннегута.
Обожнюю 🎀

"Сад кісток" мені дуже навіть сподобався.
Продовжую знайомство з Геррітсен.

Перечитую... Омг, я не буду рахувати після скількох років. Тоді я була студенткою 2 курсу і читала її в маршрутці з гуртожитку додому. Сподобалася, аж дуже.

Це легко. Це швидко. Гротескно. Дещо абсурдно.
Це аааабсолююютно не чіпляє емоційно, принаймні до 190-ї сторінки, де я зараз.
Це нагромадження дійових осіб, які з'являються і зникають.
Є іронія, а я її люблю. Є чорний гумор - нуок, хай буде.
А ще є враження, що я дещо прогадала з першою книгою року.

Любитиму, читатиму і перечитуватиму Вудхауза завжди ❤️

Борхес, любов моя!
Читаю дуже повільно, книга вся обліплена стікерами/наліпками/відмітками/моїми рефлексіями.
Шкода, не дочитаю до кінця року.
Прекрасно, що залишиться на наступний рік 🙂

Коли після Борхеса чи Манна я обираю щось на кшталт "Макстон Холла" і відмічаю цю книгу на Goodreads, одразу виникає якесь дивне бажання виправдатися за вибір і обов'язково вказати в коментарі, що до янг едалту я таки читала Борхеса і Манна 🙄🙂

Насправді я, звісно, нічого не маю проти цього жанру і інколи дійсно хочеться чогось простого і цікавого. Кажуть, тут адекватні герої. Сподіваюся.

Лааст Крісмас ай гів ю махат 🎄🎀
Чи ще рано?

Ромкоми читаю приблизно раз в ніколи (ну добре, раз в кілька років). Але зараз настрій саме для чогось максимально простого і романтичного.
Ця книга просто була перша в списку рекомендованих за обраним розділом на сайті.
До речі, все не так погано, як я думала.

Бо коли вже починаєш читати Воннегута, зупинитися неможливо

Терміново треба щось затишне у цю холодну темінь

Не знаю, чи піде в улюблені, але точно матиме 5⭐

Тільки 30 прочитаних сторінок, а я вже в захваті. Прекрасний стиль. Зворушлива історія (на реальних подіях).
Через долю 16-річної Рути та її батьків показано історію Хорватії з 1920-х і до 1943-го.
Присутня тема Голокосту, але автор не видавлює з читача емоцій чи співчуття щемкими описами. Написано щиро, просто і дуже дууже якісно.