Artem Kuz > Recent Status Updates

Виявити силу духу завжди важко, набагато легше бути нерішучим, невпевненим, у всьому сумніватися.

"Від турків я хочу тільки одного - визнання, що їхня країна стала ще потворнішою і похмурішою після того, як вони знищили нас."

"Прихід мадярських частин позначили чисельні насильства, грабунки, доконувані на місцевому українському населенні. Всі звірства, що їх допускалися схудобілі, півдикі люди (в зоольогічній жорстокості цій варварській нації дорівнює хіба лише червоний московський імперіялізм), мали за претекст уявне москвофільство нашого Богу духа винного селянства."

Цікавий досвід - лише почав а вже цікаво. Зокрема Тарнавський розповідає про "урядових" польських тітушок (по простому - провокаторів) кінця 19ст. які допомагали вибрати до сейму "правильних" представників громади (не українців).

"Шкідливим було те, що галичани не були послідовними і не вміли витягнути зі своєї окремої політики тієї користі, яку могли. Коли треба було вести свою власну політику і рятувати себе, вони сентиментально та утопічно оглядалися на Велику Україну. А коли треба було вже йти з Великою Україною та, сказавши «а», сказати далі «б», то вони завагались і відмовились іти з Петлюрою. Це була не політика, а сентиментальність.."

"Бовман (американець) розповів мені, що він ходив по ринках та храмах на Закарпатті: в Ужгороді, Мукачеві, Сваляві, Берегові, Севлюші, Хусті тощо та розпитував сотні людей сам ..., куди вони хочуть належати. Жиди й мадяри одноголоснобули за Угорщину, а руснаки безнадійно розділились. Найбільше з них хотіли б належати до "Гамерики". "

Десь за Потуторами шлях ішов глибоким яром. Замітало снігом так, що світу божого не було видно. Поїзд сопів, розсуваючи глибокі сніги. Різко зупинився. Ми думали знову треба докласти розгортати снігові замети. Але це було дещо інше. В заметілі машиніст не догледів, що дорогою йшли кілька російських полонених-поворотців і наїхав на них, бо вони в хуртовині не чули гулу поїзду.
...
Були це люди з під Полтави.