Ольга-Марія > Recent Status Updates

Це перша книжка Кван, яку я читаю, але мене не покидає відчуття, що вона просто намагається всіх переконати, яка вона супер інтелектуалка. Це не погано, просто іноді втомливо, адже часом достатньо простої метафори, а не ескурсу в історію філософії.

Загалом мені цікаво і подобається. Але от є щось дратівливе в її письмі часом.

Мені досі здається, що я читаю про свій істфак! Сумую за академією ❤️‍🩹

Нехай пані Юля пише більше.

Це дуже галицька історія, я наче додому приїхала

Неймовірно, але я, львів'янка, гуглю деякі слова 😂
Прокачаю свій діалект

Чому в мене враження, ніби я читаю про істфак? 🫪

Поки дуже емоційно важко

Поки не розумію, чому букток бігав, мов обшпарений і щось читав/перечитував, щоб зрозуміти всі відсилки.

10 сторінка і я вже хіхікаю

"За минулий місяць Аліса самотужки опанувала тартарологію, яка, до слова не була серед її фахових дисциплін. Як і для будь-кого нині, адже тартарологи рідко доживали до етапу публікації результатів своїх досліджень"

🤣🤣🤣

Ах той Ден!

На фразі funeral season згадалась мені розмова з бабусею на третьому році повномасштабного. Тоді вона мені сказала: «Твій список за упокій став довший за мій, а я живу на півстоліття більше».

Юля не розуміла, чому старшим жінкам невпадло безкінечно возитися в хаті, вигадувати собі справи, які можна взагалі не робити.

***

Добридень, я старша жінка.

– Почнімо. Ти – відьма, а я – відьмак.
– Викликайте Сапковського.


🤣🤣🤣

На вигляд Назар здавався старшим за двадцять років (ну а детальніше в дідах Юля не розбиралась).

****
*сміється тридцятирічно*

– Не дивися так привітно, яблуневоцвітно, – продекламувала мама, допомагаючи вішати горщики на поруччі.
– Шо? – кліпнула Юля.
– Капшо.
Це вже було звичніше. Відколи мама остаточно перейшла на укрмову, вона постійно видавала щось дивне.

*****

Це типовий діалог мій з бабулею у Львові 🤣🤣🤣

Пів книги, а ще нічого цікавого не відбувається

Жарти про Трампа нот хехе
Бо вони його обрали вдруге

"– Кажуть, він тримає дюжину котів у своїй хатці десь на Міставісі [...]

Коти – у множині! Це прозвучало вельми спокусливо. Валансі уявила собі острів посеред озера, населений кицями"

****
Мене б це теж купило