Zbestpersonever’s Reviews > Остання любов у Царгороді > Status Update

Людське щастя — наче сіль. Якщо його забагато, чманієш.

Солодки спогад, що цілує тебе, наче ти ікона

Між очима росте морок, а між зубами поцілунки

— До мене хтось прийшов.
— Хто прийшов?
— Якийсь маленький біль під серцем, що плаче, наче маленький голод. Чи, вірніше, маленький голод, що шукає біль.

— А що ти плетеш?
— Зібрала волосся та й плету нахуйник.
— Кому?
— Певно що не тобі, я ж з тебе мірку не знімала.

— Зачекай-но, — мовив на те Софроній, - ти з тієї ж карти читаєш моєму батькові одне, а мені зовсім інше! Як це?
— Дуже просто. Один пʼє вино, і воно йому на користь, інший пʼє те ж саме вино, і воно йому шкодить.

Знав, що в атаці та в коханні видих важливіший за вдих