Maria’s Reviews > Цісар Америки. Велика втеча з Галичини > Status Update

Разом із Дунайською монархією в 1918 році зникає і коронна земля Галичина.

Бідний покійний кронпринц Рудольф, все йому спокою не дають. Треба якось при нагоді і про нього почитати

російський уряд постановив (у цьому певні всі) щедро вділити землі русинам із сусідньої Галичини, кожен отримає від двадцяти до сорока моргів, а ще - муровану хату разом із необхідним приладдям. Ласкаво просимо переселенців!

У євреїв є звичай давати хворим нове імʼя, аби відвернути від них Малеха Гамовеса, ангела смерті.

Кронпринц Рудольф не загинув, - такі ширяться чутки, - він особисто застерігав найвельможні-шого цісаря про майбутній замах на нього з боку євреїв і цілком схвалює погроми, ці, так би мовити, справедливі каральні заходи.

У декого з повертанців зʼявляється до того абсолютно невідомий у сільській хаті предмет умеблювання - книжкова полиця.

Ви одні? Може, Вам потрібна допомога, моя пан-ночко? Чи можу я Вам запропонувати свою опіку? Ви шукаєте роботу? Місце? У мене є дещо, наче створене для Вас: робота служницею, нянькою, помічницею на кухні, пристойно й за добрі гроші.

«Я урочисто клянуся перед Богом, Пречистою Дівою Марією і святим ангелом-охоронцем з Божою поміччю більше не брати до рота ні краплі горілки й уникати всякої пиятики, а також, скільки стане моїх сил, допомагати іншим у цьому».

«Якщо хтось хоче знати, як страждав Спаситель на хресті, той має приїхати в Бразилію, тут він на власній шкірі це відчує».

Послання, в яких змальовано «бразильський рай», завжди починаються із побожних привітань: «Любі брати і сестри у Христі!» чи «Слава Ісусу Христу, що на-ситив благами голодних!» - аби одразу розвіяти всілякі підозри щодо обману.