Maria’s Reviews > Український мальопис: (не) розказана історія > Status Update

Давня редакторська заповідь заповідає: можеш не писати - не пиши

Десь було пропущено прогалину перед тире і загублено кому перед «але» — а як ми знаємо, це непрощенні помилки й карою за них має стати розгромний відгук.

Всі учасники процесу вже зібралися зустрічати курʼєра, який везе кілька тонн омріяного щастя (зазвичай їх же змушують розвантажувати ті кілька тонн, але самі винні, що прийшли).

Пекельно хихочу над картинкою, де ілюстратор згорнувся у ковтюшок (здається, що в нього ще око сіпається), а у баблі пише «CMYK CMYK CMYK»

У нас на черзі — жанрове різноманіття, в якому коїться хтонічний хаос (наразі).

Ліричний відступ: обкладинка — мʼяка, палітурка — тверда, інтегральна — теж палітурка. Якщо не знаєте яке слово підходить — кажіть оправа. Дякую.

Я наче на пари повернулася і помолоділа)

Закадровий голос або ж дієгез (diegesis) - він буває живим або нейтральним. Не подумайте, мертві персонажі не говорять (окрім тих, які говорять).

Тільки уявіть собі: 23 роки читачі щомісяця чекали продовження історії, яка виходила обсягом 6 кадрів на випуск. Плановий термін очікувань сучасного читача значно скоротився за ці кількадесят років.

Що обʼєднує ректора Болонського університету Джордо да Леополі, Юрія Михайловича Котермака та Юрія Дрогобича, крім того що це одна людина?