Анастасія’s Reviews > З країни рижу та опію > Status Update

Доки людина жива - не можна бути певним її.

Смерть людини - це одна секунда, тоді коли її життя - це довгий ряд терпінь. Щасливі ті, що вміють викрасти з нього кілька хвилин радости.

У моїх мандрівках із краю в край я ніде не зустріла раю, якого сподівалася. Зате іноді хоч здалека схопила кілька відблисків земного щастя, яке тепер має для мене більшу вартість, ніж уявлені раї. Ось чому далі їду в дорогу…

Чи такою самою психольоґією не жив дехто з нас під час останньої війни? Раз наїстися і вмерти.

… з другого боку, зовсім нормально, що Україна хоче бути вільна, що від віків бореться й боротиметься за свою незалежність. Наша пасивність була б доказом браку підстав до нашої незалежності, до нашого окремішного існування.