Людмила’s Reviews > Оповістки з Меекханського прикордоння. Небо зі сталі > Status Update

5⭐, ♾️🫀
Все, чого тепер хочеться - читати продовження продовження...

На фінішній прямій. Важко і страшно уявити, що автор задумав для розв'язки. Тож просто не буду. "Відпущу коней" сюжету і стежитиму за ними із завмиранням серця. Одне знаю точно - я не готова до втрат, але, як і верданно, вже не в силах зупинитися...🫀

"...тебе не повинні були брати на цю війну. Але плач, якщо хочеш. Плач - це дощ, який вимиває засохлу кров із наших ран. Плач."🫀

Я так розумію, автор стягує сюжетні лінії... Реально задумалась під час читання в метро чи не поїхати на нове коло, щоб не зупиняти читання😁