Anton’s Reviews > The Jardin des Plantes > Status Update

Всі люди як люди, а я, зрозумівши, що до кінця книжки лишились якісь 150 сторінок, вирішив напружитись і дочитати її. Поступово цілком реально втягнутися у ритм (і навіть трошки поспівпереживати автору-герою), але до розуміння, чому він вирішив писати цей текст саме т а к и м це, на жаль, не наближає

Трохи розчарований цією книжкою: вона фрагментарна, в ній багато спогадів, описів і трохи потоку свідомості. Нагадує Зебальда, але в його творах є якась "серцевина", а тут – просто довільний і беземоційний перелік епізодів життя автора. Думаю, що поставлю цю книжку на паузу