The Longest Night’s Reviews > Чорна відьма > Status Update

ГГ ниє друзям та братам та потенційному лі про булінг, вони навіть вдаються до кроків, які мають покращити її становище у вузі (досить... цікавих). А проте чи цікавиться вона ними? Ніт. Якби хоч трохи було показано, що гг не така егоїстка, було б краще. А так побутовий расизм та оця черствість до "своїх" мене видратувала.

І тутечки почалися мої проблеми з гг: вона ненавидить ікаралів, бо так її виховали, вона остерігається інших рас, бо ті вже налаштовані до неї вороже через її походження. Але вона лицемірно співчуває діткам та тим представникам "інших", що не висловлюють до неї ворожості.
Крім того, гг має 3 (?) брати та 2 подруги, і тут у мене найбільша претензія до неї.

Гг виросла у вкрай релігійній країні, де носять чорне, бояться "гріха" та демонів, породжених ним, а також страждають на люту ксенофобію.
Зате в столиці іншої країни, де саме той вуз розташований, ще той мультикультуралізм, включно з тим, що дві демониці навчаються разом із людьми та купою інших рас.

Між дядьком і тіткою суперечності: тітка хоче заручити внучку знаменитості із хлопом із хорошої сім'ї, а дядько хоче, щоб гг спочатку вивчилася якійсь професії. Сходяться на тому, що після завершення навчання в столичному уніку гг може заручитися.
Тітка забирає її до цивілізації, гг вступає до вузу, а заодно дізнається який великий світ.

Звісно, на момент історії бабуся гг - та сама Чорна Відьма, яка вирішила долю війни, мертва. Як і її батьки.
Героїню до 17 років виховував дядько у віддаленій сільській місцевості, де вона займалася хатніми справами та виготовляла скрипки. В книжці до неї прибуває інша родичка - тітка. Вона - протилежність дядьку - вона активна політикиня.

І всі ці істоти мають давню історію взаємних ворожнечі, війн, експлуатацій, принижень, спроб у геноциди та інших милих звірят.
На момент історії люди "на коні": у війні з демонами вони їх розбили і встановили власні порядки: люди головні, інші раси їх терплять та піддаються їхнім законам - принаймні, на людській території.
Перемога відбулася завдяки бабусі гг.

Наче цього мало, в світі є магія і походу цілком реальний бог а-ля старозавітний, та поняття гріха. І наче *цього* мало, є звичай, за яким у підлітковому віці (13-19) років дітей заручають, від чого на їхніх руках проступають типу як татуювання. І от якщо жінка "согрішить", то в неї народиться оте демонічне дитя-ікарал: її раси, але з крилами кажана.

Починаю нотувати для майбутнього відгуку, щоб нічого не забути. Отже, якби я цю книжку обирала по відгуках на Ґудрідзі, то нічого не зрозуміла б - здається, книжка зачепила американські расові мозолі.
Коротше, є фентезі-світ, де мешкає 1000 і 1 раса: люди в парі держав, ельфи, кельти, уриски, дракони і ще всяка велика і мала нечисть. А також демони - ікарали чи якось так.