Maria’s Reviews > Мережевий ефект > Status Update

Я хакнув свій модуль контролю і продовжив виконувати роботу, бо не знав, що ще робити (крім, ну знаєте, влаштувати криваву різанину, але криваві різанини переоцінені й перешкоджають можливості далі дивитися медіа)…

(Знаю, звучить як раціональне обґрунтування, яке я вигадав, щоб не займатися чимось, чим і так не хотів; але слухайте, я тут нічого не вдію.)

Приємно мати слушність, коли стікаєш рідиною і в тебе повідпадали деякі частини.

Хотів би я лишатися вимкненим увесь цей час і пропустити болючі частини, але мені так не буде.

Потрібна більша зброя. Потрібна допомога. Потрібно забиратися звідси до біса.

Цілу секунду я думав, що мені каюк. Мене або буде видалено, або знов опинюся під владою ворожої системи, яка візьме гору в мене над головою, наче модуль контролю; і якщо є вибір, краще щоб мене видалило.

Підлогу вкривали смердючі плями. У місцях, де живуть люди, такі речі ніколи не свідчать про хороше.

… то я до такого зараз не готовий. Але й ігнорувати не міг. Ну, напевно, не міг. Завжди можна щось ігнорувати, аж доки воно тебе не вбʼє.

Якщо не спрацює, я почуватимусь страшенно тупим. Вороги нарешті прийдуть — і такі: «Якого біса він намагався собі зробити?»

(Розпсиховані люди, яких намагаєшся врятувати посеред перестрілки, — це завжди чудово.)