Maria’s Reviews > Хай зоре плуг твій кістки померлих > Status Update

Часом я думаю, що тільки хворими ми насправді
стаємо здоровими.

Ангели, якщо вони існують, надривають собі жи-воти, сміючись із нас. Отримати тіло й нічого про нього не знати. Без інструкції з обслуговування.

Я сердилась на неї, вона ж бо вже давно померла.
Не так поводяться матері, які упокоїлись.

Я не любила поезії, й усі вірші світу видавались мені безглуздо складними й незбагненними. Я не розуміла, чому б цю прекрасність не записати по-людськи — прозою.

— Дайте мені, будь ласка, щось від моєї чутли-вості, — мовила я. — Точно є такі ліки.
Таке б мені сподобалося. Щоб я не відчувала,
не переймалася, щоб спала. Таке можливо?

Іноді мені здається, що насправді я вся складаюсь із самих лише симптомів хвороби, що я фантом, створений із болю.

Я зростала в прекрасну епоху, яка, на жаль, уже
минула. У ній була велика готовність до змін і вміння виношувати революційні ідеї. Сьогодні ніхто вже не має відваги вигадувати щось нове.

Якщо існує порядок Народження, то чому б не існувати порядку Смерті?

Там — Чехія. Туди тікає Сонце, надивившись тут на жахіття.

Сам дім був старий, понищений, і здавалося, наче просив залишити його в спокої, аби він собі занепадав у майбутнє.