Fay 🍀’s Reviews > Північ, якої не існує. Книга 1 > Status Update

"..Здавалося, наче Північ відкушувала його по шматку, однак не ковтала, а довго й повільно жувала, приносячи досі живій плоті нестерпні муки.."

— Ви, певно, ніколи не голодували.
— Та чого ж? Я голодую вже багато років. Бо чим старша людина, тим менше вона їсть і кохається.

Постіль її завжди тепла. Запах її солодкий. Горе тихе. Втіха ласкава. Вона ніколи не падала. А хай би впала! Вони б разом підвелися. «Ти житимеш у її голові!» — нашіптували думки.."

- Слухайте уважно! Кривавий вогонь на площі палає з волі Півночі!

..світ, який ти шукаєш, не вартий дірявого гроша, але він відбере в тебе все, якщо посмієш з ним не погодитись. Він покірно схиляє голову лише перед чоловіками з великими грошима."

«Ти не можеш заснути, бо в темряві хтось є, - відлунило в голові. — Бо колись не повірив у те, про що сьогодні збрехав. То який насправої третій постулат?» І він прошепотів:
— Велич потребує жертви.

- Мій батько помилився, коли забрав мене на Північ. Людина кидає тінь. У темряві всі маленькі, Свесте, — він похапки обійняв хлопця й прошепотів: — Велич прагне світла. Це третій постулат.

Ніхто більше не говорив про Північ, буцімто її не існувало.
У миті втомлених роздумів Адам вагався: а може, там справді нічого немає? І все ж повертався до будинку, дивився в очі Ванди й заспокоювався. Вона там.

"Там, де один сильніший, справедливість неможлива...хліб і вугілля завжди в дефіциті, але горілка не закінчувалася ніколи. Людей годували почуттям належности до великого."

"..Куди б панна не пішла, темрява слідуватиме за нею, в темряві тій хтось буде..."