Rosava Doshchyk’s Reviews > Простір можливостей: Україна в добу заліза та пари > Status Update

Вона орендувала садибу і на цій території побудувала електростанцію з нафтовим двигуном,яка освітлювала кінозал і живила кілька вуличних ліхтарів довкола. За два роки справа стала настільки успішною, що власниця побудувала літній павільйон для оркестру й танців у саду, майданчик для катання на роликах і тенісні корти. У цьому розважальному центрі стараннями мадам Веги збиралося все місто у вихідні та свята.

Ручний кіноапарат, єврейский родинний невеликий оркестр і без електричного освітлення (бо електрики в Ніжині тоді ще взагалі не було) — таким був антураж перших кінопоказів провінційного лівобережного міста. Згодом і Ніжині з'явилась мадам Вега, підприємлива пані з польських земель, із племінником-музикантом.

Кіно було технічною новинкою і добрим способом заробити на початку ХХ ст. Досить часто інноваційну розвагу в українські міста привозили іноземці — німці, поляки, чехи, євреї. Перший кінотеатр у Ніжині з'явився в невеликій залі в будинку годинникаря-єврея Ножницького.

"Так само Ніжин отримав повноцінне залізничне сполучення раніше, аніж інші губернські центри. Такі рішення свідчать про те, що часом економічна логіка брала гору над військовою та адміністративною стратегією".

"Навіть якщо місто було губернським центром, це не означало, що воно мало розвинуту інфраструктуру. Тим більше, що економічні та адміністративні центри губерній могли бути в різних містах. Наприклад, Одеса й Херсон належали до Херсонської губернії, однак не виникало запитань, куди потрібно прокласти залізницю -- до Херсона чи Одеси".