Rosava Doshchyk

“Важливо розуміти, що ця статистика не просто показує кількість видань, а має дуже конкретні лінгвістичні наслідки: якщо певна мова обслуговує лише дитячу літературу, художні тексти та сільське господарство з присмаком лєнінізму, то вона драматично втрачає свій престиж, і будь-яка людина, чиї інтереси виходять за межі побуту, купуватиме видання російською і готуватиме власних дітей до життя в російськомовному середовищі.”
― Євгенія Кузнєцова, Мова-меч. Як говорила радянська імперія

“Таким чином виникла ситуація вимушеної двомовності. Добровільна двомовність — це коли іншу мову вивчають за бажанням, бо вона відкриває доступ до деяких професій чи можливостей, але при цьому не є обов'язковою умовою життєвого успіху. А от вимушена двомовність — це коли вибір між знанням і незнанням другої мови водночас є "вибором між повноцінним життям і життям у замкненій спільноті". Саме таким вибором для неросійського населення було вивчення російської. Поступово місцеві, менш престижні, мови витісняла більш престижна, а там, де не витісняла, все одно складалась чітка асоціація панівної мови із життєвим усміхом.”
― Євгенія Кузнєцова, Мова-меч. Як говорила радянська імперія

“— Це дурна затія, — суплячись, відповіла та.
— Чудово. Тоді ми неодмінно маємо втілити її в життя!”
― Наталія Довгопол, Шпигунки з притулку «Артеміда»

“— Це ти на районі так битися навчився?
Саня кивнув.
—Я завжди книжки любив читати. Вдома грошей сильно не було, тому ходив у бібліотеку. Пацани ж у дворі були більше по футболу. Якось перестріли мене й відібрали рюкзак із книжками й новим номером «Класу». Порвали журнал у мене на очах, відпиздили. Наступного разу замість книжок я поклав у рюкзак цеглину.
— Ого, — зітхнув Матвій. — Співчуваю. Таке ні з ким не має траплятися.
— Ага, тому потім був бокс у школі, а з роками я сам на сам розібрався з кожним, хто тоді порвав той «Клас». Вони вже й не пам'ятали, чого я на них так визвірився, а от я прекрасно пам'ятав.”
― Павло Пігуль, Вбивство на Перунів день