Rosava Doshchyk

“Важливо розуміти, що ця статистика не просто показує кількість видань, а має дуже конкретні лінгвістичні наслідки: якщо певна мова обслуговує лише дитячу літературу, художні тексти та сільське господарство з присмаком лєнінізму, то вона драматично втрачає свій престиж, і будь-яка людина, чиї інтереси виходять за межі побуту, купуватиме видання російською і готуватиме власних дітей до життя в російськомовному середовищі.”
― Євгенія Кузнєцова, Мова-меч. Як говорила радянська імперія

“— Це дурна затія, — суплячись, відповіла та.
— Чудово. Тоді ми неодмінно маємо втілити її в життя!”
― Наталія Довгопол, Шпигунки з притулку «Артеміда»

“В ідеологічних текстах теж ніхто не приховував, що російська мова таки рівніша. Мовляв, те, що всі мови в Союзі начебто рівноправні, не означає, що вони виконують однаковий об'єм суспільних функцій, бо ж у деяких і писемність не так давно з'явилася, та й, правду кажучи, російська накопичила надто великі багатства, аби її вважати рівноцінною з іншими. Тому мови СРСР «взаємозбагачуються». Був, правда, один незручний момент — цей «благотворний» взаємовплив виглядав як цілком односторонній процес. Російська відвойовувала собі простір, забираючи його у національних мов. Цей процес мило називався «взаємодопомогою» та навіть «розподілом праці». Дуже дбали, аби національні мови не перетрудились.”
― Євгенія Кузнєцова, Мова-меч. Як говорила радянська імперія

“Таким чином виникла ситуація вимушеної двомовності. Добровільна двомовність — це коли іншу мову вивчають за бажанням, бо вона відкриває доступ до деяких професій чи можливостей, але при цьому не є обов'язковою умовою життєвого успіху. А от вимушена двомовність — це коли вибір між знанням і незнанням другої мови водночас є "вибором між повноцінним життям і життям у замкненій спільноті". Саме таким вибором для неросійського населення було вивчення російської. Поступово місцеві, менш престижні, мови витісняла більш престижна, а там, де не витісняла, все одно складалась чітка асоціація панівної мови із життєвим усміхом.”
― Євгенія Кузнєцова, Мова-меч. Як говорила радянська імперія