Iva’s Reviews > Infinite Jest > Status Update

обірваний наратив зразку "один персонаж на раз" частково поступається вкрапленням пасажів про їхній взаємозв'язок/ із порівнянням їхніх доль. можливо, що ці 2700 сторінок е-бука нас лише знайомили, щоб це порівняння було зрозумілішим (сподіваюся, не лише для цього).
роздуми про види депресії - топ, особливо у контексті усіх уривчастих анекдотів, що Уоллес розповів до того. от лише коротше він не міг, бо й не треба.

нарешті зрушив.
(шпигунські сюжетки набирають обертів, а вставки французько-англійських канадських слів вибішують у і без того перевантаженому структурно тексті. втім, сенси складнішими досі не стали)

історії про НАТО, що розпався після заявки України та якоїсь з балтійських країн щодо вступу в союз, бо "нащо таке треба", та "союз взаємозалежності" північноамериканських країн, в основі якого екологія та ОКР новообраного президента Штатів - це топ, звісно, але кіноматографічна частина та паралельний опис спортшколи та груп реабілітації наркозалежних - значно кращі.

Теніс стає дедалі нуднішим, а параноя від Гоупа та шпигунські містерії - кумедніше.
І персонажів стало прям от до біса. Щоправда, не знаю, чи всі вони ще повернеться, чи більшість з них я бачив востаннє

Перший реальний десяток коментарів з'явився лише тепер, і всі вони більше знущаються над читачем (коментарі кінцеві, починаються на 3500ій із 4000яч ст електронного видання), але не ускладнюють текст: вибіркові доповнення змісту та пояснення нарко-термінів. Якоїсь власної системи символів чи гри значенням теж поки не помічав. Я все ще лише до того, що на одну поличку із Джойсом Уоллес стає скоріше за об'ємом