Позивний для Йова. Хроніки вторгнення Quotes

Rate this book
Clear rating
Позивний для Йова. Хроніки вторгнення Позивний для Йова. Хроніки вторгнення by Олександр Михед
1,030 ratings, 4.71 average rating, 173 reviews
Позивний для Йова. Хроніки вторгнення Quotes Showing 1-16 of 16
“Світлана каже, що для того, аби підготуватися до самого розуміння можливості вторгнення, необхідно зробити емоційний крок у своїй уяві: так, це лихо може прийти на твою землю. Тим, хто цього вже зазнав, зайве щось уявляти. Вони знають. ”
Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення
“Відкриваю фейсбук. Нині будь-яке джерело інформації — ​це джерело інформації про загибель.”
Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення
“Якоїсь миті хтось із української команди почав розповідати, що нещодавно повернувся з-закордону, де мав нагоду поспілкуватися з людьми, які пам’ятають жах югославських воєн, і як легко було з ними знайти спільну мову через тепер наш спільний досвід. На що західна письменниця відповіла: «Все, звісно, так, але облога Сараєво тривала 3 роки, 10 місяців, 3 тижні і 3 дні. Без електрики, без води, без їжі. І те, що тут, у вас, — ​не порівняти з тим, що було там». 
У такі миті слова мене підводять. Ніби нас запрошують до участі в чемпіонаті на найбільш постраждалих, в якому ми маємо доводити, що російське вторгнення — ​це жах. І було таким від 2014 року.”
Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення
“геноцид — ​це скільки вбитих і закатованих? Це сто тисяч цивільних? Скільки тисяч зґвалтованих? Це скільки викрадених дітей? Геноцид — ​це скільки? ”
Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення
“Тепер син — ​волонтер і допомагає на деокупованих територіях. В. лише просить його вдягати каску та не ходити узбіччями, де можуть бути міни. Тепер це звичний перелік прохань українських батьків до дітей.”
Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення
“Батьки пишуть маркерами на спинах маленьких дітей — ​імена, адреси, телефони. 
Якщо загубляться. Батьки чи діти. 
Якщо будуть вбиті. Батьки чи діти.”
Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення
“Тут неможливо мислити категоріями проєктного мислення, коли горизонт планування 15 секунд — ​саме через стільки часу оновлюється мапа повітряних тривог моєї країни”
Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення
“У лімбі застиглого часу виринають лише два маркери. 
Перший — ​це черговий масштабний воєнний злочин росіян, що назавжди вгризається в пам’ять. 
Другий маркер — ​дні народження дітей друзів. У їхній дорослості — ​відбиток минання війни. ”
Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення
“Речі, уламки і люди не мають зустрічатися на столі для розтинів. 
Цієї війни не мало бути.”
Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення
“в редакції є електронна дошка, ми на ній пишемо, коли вийде той чи інший текст. У мене пів року там було написано «Війна», «Війна», «Війна». І я зрозумів, що це надовго, і я не зможу писати слово «Війна» 15 років. Тому перестав там будь-що писати.
Євген Спірін, журналіст”
Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення
“Є думка, що умовному Брежнєву чи Хрущову не дали роздовбати світ ядерною війною, бо у нього було політбюро, яке його зупиняло. Сталін не почав ядерну війну, тому що в нього просто ядерки не було. А в цього довбодятла і політбюро, яке б його стримувало, нема, і ядерна зброя є. І оце мене лякає. 
Лякає не тому, що я боюсь померти, а тому, що мені дуже прикро. Прикро, наскільки далеко ми могли б піти в технологіях, в розвитку суспільства, літератури, освіти, культури, скільки всього ми могли б зробити, а натомість маємо займатися Росією.
Євген Спірін, журналіст”
Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення
“Я дуже довго думав: ну чому росіяни так вчинили і продовжують це робити, чому? Але у мене немає пояснень. Ну, ось у тебе є онлайн-банкінг, електроскутер, старлінки, Нетфлікс, а ти ідеш в сусідню країну вбивати людей.
Євген Спірін, журналіст”
Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення
“Я намагаюсь читати Еву Томпсон «Трубадури імперії» про імперськість російської літератури, але мені знову здається, що тут забагато слів, аби сказати: російська культура — ​це невіддільна частина репресивного апарату імперії.”
Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення
“Знаєш, за великим рахунком, це ж усе заради дітей. Ми можемо собі якось пояснювати, що захищаємо батьківщину, боремося за справедливість і демократію. Але насправді — ​це все, аби у дітей була батьківщина, справедливість і демократія. 
Євген Терещенко, кіборг”
Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення
“Я мрію, що нарешті хтось напише мотиваційний нон-фікшн «Як переконати своїх батьків і бабусю з дідусем евакуюватися з зони бойових дій». 
На жаль, ця книжка стане світовим бестселером. 
Бо одна з речей, яку я вивчив за ці тижні, — ​цілий світ має бути готовий зрушити з місця і протистояти злу. ”
Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення
“Але я все одно впродовж десятиліть свого життя працюватиму для того, аби ніхто і ніколи не забув, що Росія зробила і робить в Україні просто зараз. 
Я спробую сягнути тих пластів мови, де живуть найгірші прокляття. З часів, коли граматика тільки вчилася ходити. ”
Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення