Олександр Михед > Quotes

“Тут легше купити зброю, ніж Конституцію України. Так, ми проводили спеціальне дослідження.”
― Олександр Михед, "Я змішаю твою кров із вугіллям". Зрозуміти український Схід

“Чи можна дібрати кращу метафору, щоб описати, чим є війна?
Життя зі снарядом.
Коли твоє життя не належить тобі. І дивлячись на небеса, розводиш руками: "Прилетіло".”
― Олександр Михед, "Я змішаю твою кров із вугіллям". Зрозуміти український Схід

“Ідентичність складається з предметів гордості, я вважаю так. Предмети гордості формують ментальність людини та її культурний код. Чим вона пишається. Візьму на себе відповідальність сказати, що все ж таки головний предмет гордості мешканців Донецької області — це здатність виживати. Вони від народження опинилися в жахливій ситуації, вони не винні, що народилися в такій дупі, з якої навіть виїхати важко.”
― Олександр Михед, "Я змішаю твою кров із вугіллям". Зрозуміти український Схід

“Я завжди думаю про розпад, коли перебуваю в постсоціалістичних містах. Після розпаду Союзу в інших містах — у Києві, Льові — була дорадянська історія, і вони можуть розвиватися на цій основі. Тут же нічого не було і немає нічого, що могло б скріпити цей хаос, цей розлом. Розпад іще посилюється, бо розвалюється урбаністичний задум радянського часу — коли раціональні рішення тепер перекриваються бездумними забудовами.”
― Олександр Михед, "Я змішаю твою кров із вугіллям". Зрозуміти український Схід

“Хто такий шахтар? Для мене це сакральний герой. Це люди, для яких що важче і складніше, то крутіше, то більш мужньо вони виглядають; і людей не налякати нічим, особливо війною. Тому війна насправді типу прикрасила Донбас. Із їхньої точки зору. Треба просто розуміти цих людей, у яких немає нічого в житті, їм нічого втрачати. Шахти позачинялися, працювати ніде, а мужиком бути треба. А тут війна. Так, звісно, я ж мужик.”
― Олександр Михед, "Я змішаю твою кров із вугіллям". Зрозуміти український Схід

“Поміщики спеціально давали назву, щоб заманити працівником — Добропілля, Зеленопілля, Хлібодарівка. Назва як бренд. Назва як розставлені тенета міфу, в які мають потрапити бідняки.”
― Олександр Михед, "Я змішаю твою кров із вугіллям". Зрозуміти український Схід

“Після щоденного відвідування краєзнавчих музеїв, коли з окремих наративів «історії нашого краю» складається об’ємніша картина воєн, революцій, переділів, знущань, крові, винищення, у скронях починає пульсувати лише одна думка: горіть у пеклі.”
― Олександр Михед, "Я змішаю твою кров із вугіллям". Зрозуміти український Схід

“Я б сказав, зараз справді йде війна з минулим. Це війна (для мене особисто) з предметами гордості, війна дуже жорстока. Такі війни відгукуватимуться довгі роки: помсту буде складно зупинити.”
― Олександр Михед, "Я змішаю твою кров із вугіллям". Зрозуміти український Схід

“Тут насправді нереальні відкриті можливості. Хай що зробиш — ти будеш першим.”
― Олександр Михед, "Я змішаю твою кров із вугіллям". Зрозуміти український Схід

“Після університету Тютюнник із дружиною Людмилою вчителюють на Донбасі, про який він у записниках залишає чимало невеселих свідчень. Як-от із листа 1963 року найрадикальніша фраза: «І ще одно, я, здається, остаточно вирішив: звернусь, мабуть, до рідної мови, бо не можна про Батьківщину говорити не батьківською мовою. Та й життя російського я не знаю, бо в донецькому краї живуть не нації, а якісь перевертні, і звичаї тут одноманітні до скреготу зубовного: пить і лаятись, робить і матюкатись».”
― Олександр Михед, Живі. Зрозуміти українську літературу

“Тепер син — ​волонтер і допомагає на деокупованих територіях. В. лише просить його вдягати каску та не ходити узбіччями, де можуть бути міни. Тепер це звичний перелік прохань українських батьків до дітей.”
― Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення

“Світлана каже, що для того, аби підготуватися до самого розуміння можливості вторгнення, необхідно зробити емоційний крок у своїй уяві: так, це лихо може прийти на твою землю. Тим, хто цього вже зазнав, зайве щось уявляти. Вони знають. ”
― Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення

“Оповідання «Собака» чітко вкарбовує це в памʼять. Підмогильний описує героя, який перші дні недоїдання намагається переконати себе, що Кант йому дорожчий за ковбасу. Але через три дні голоду він уже сміливо може сказати, що для нього дорожче. <...> У пізнішому оповіданні «Третя революція» Підмогильний цю дилему теж побіжно згадує — усе підлягає обміну, тільки не книжки. Ніхто не виходив на базар із таким товаром, бо й за цілий університет не дістав би картоплини. На базарі людський розум зазнав смертельної поразки від свого одвічного суперника — людського шлунка.”
― Олександр Михед, Живі. Зрозуміти українську літературу

“А потім була та Війна, якій вже ніхто не шукав якихось інших назв, бо така війна не питає тебе, чи ти готовий до неї. Вона просто прилітає снарядом у твій дім.”
― Олександр Михед, Котик, Півник, Шафка

“Запитайте місцевих, що таке Бермудський трикутник? Вони вам скажуть: Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Рубіжне.”
― Олександр Михед, "Я змішаю твою кров із вугіллям". Зрозуміти український Схід

“Відкриваю фейсбук. Нині будь-яке джерело інформації — ​це джерело інформації про загибель.”
― Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення

“Якоїсь миті хтось із української команди почав розповідати, що нещодавно повернувся з-закордону, де мав нагоду поспілкуватися з людьми, які пам’ятають жах югославських воєн, і як легко було з ними знайти спільну мову через тепер наш спільний досвід. На що західна письменниця відповіла: «Все, звісно, так, але облога Сараєво тривала 3 роки, 10 місяців, 3 тижні і 3 дні. Без електрики, без води, без їжі. І те, що тут, у вас, — ​не порівняти з тим, що було там». 
У такі миті слова мене підводять. Ніби нас запрошують до участі в чемпіонаті на найбільш постраждалих, в якому ми маємо доводити, що російське вторгнення — ​це жах. І було таким від 2014 року.”
― Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення

“Тут неможливо мислити категоріями проєктного мислення, коли горизонт планування 15 секунд — ​саме через стільки часу оновлюється мапа повітряних тривог моєї країни”
― Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення

“Це взагалі характерна риса, що вчувається в розмовах із жителями Сєвєродонецька та в їхньому ставленні до Лисичанська як до молодшого безнадійного брата. Місто, що виросло як придаток до Лисичанська, тепер не забуває щоразу нагадувати, як переросло його.”
― Олександр Михед, "Я змішаю твою кров із вугіллям". Зрозуміти український Схід

“Я мрію, що нарешті хтось напише мотиваційний нон-фікшн «Як переконати своїх батьків і бабусю з дідусем евакуюватися з зони бойових дій». 
На жаль, ця книжка стане світовим бестселером. 
Бо одна з речей, яку я вивчив за ці тижні, — ​цілий світ має бути готовий зрушити з місця і протистояти злу. ”
― Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення

“Є думка, що умовному Брежнєву чи Хрущову не дали роздовбати світ ядерною війною, бо у нього було політбюро, яке його зупиняло. Сталін не почав ядерну війну, тому що в нього просто ядерки не було. А в цього довбодятла і політбюро, яке б його стримувало, нема, і ядерна зброя є. І оце мене лякає. 
Лякає не тому, що я боюсь померти, а тому, що мені дуже прикро. Прикро, наскільки далеко ми могли б піти в технологіях, в розвитку суспільства, літератури, освіти, культури, скільки всього ми могли б зробити, а натомість маємо займатися Росією.
Євген Спірін, журналіст”
― Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення

“геноцид — ​це скільки вбитих і закатованих? Це сто тисяч цивільних? Скільки тисяч зґвалтованих? Це скільки викрадених дітей? Геноцид — ​це скільки? ”
― Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення

“Я намагаюсь читати Еву Томпсон «Трубадури імперії» про імперськість російської літератури, але мені знову здається, що тут забагато слів, аби сказати: російська культура — ​це невіддільна частина репресивного апарату імперії.”
― Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення

“Хто прийде по вугілля, той від вугілля і поляже.”
― Олександр Михед, "Я змішаю твою кров із вугіллям". Зрозуміти український Схід

“Батьки пишуть маркерами на спинах маленьких дітей — ​імена, адреси, телефони. 
Якщо загубляться. Батьки чи діти. 
Якщо будуть вбиті. Батьки чи діти.”
― Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення

“Я дуже довго думав: ну чому росіяни так вчинили і продовжують це робити, чому? Але у мене немає пояснень. Ну, ось у тебе є онлайн-банкінг, електроскутер, старлінки, Нетфлікс, а ти ідеш в сусідню країну вбивати людей.
Євген Спірін, журналіст”
― Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення

“в редакції є електронна дошка, ми на ній пишемо, коли вийде той чи інший текст. У мене пів року там було написано «Війна», «Війна», «Війна». І я зрозумів, що це надовго, і я не зможу писати слово «Війна» 15 років. Тому перестав там будь-що писати.
Євген Спірін, журналіст”
― Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення

“Коли Коцюбинський спробував прилаштувати це оповідання, співробітник «Киевской старины» порадив йому кинути «невідповідне» заняття і «не калічити святу нашу мову».”
― Олександр Михед, Живі. Зрозуміти українську літературу

“Вдивляюся в сутінки. На стіні жовтою фарбою виведене послання нащадкам і одвічне комуніке держави своїм громадянам: «Ти Хуй».”
― Олександр Михед, "Я змішаю твою кров із вугіллям". Зрозуміти український Схід

“Речі, уламки і люди не мають зустрічатися на столі для розтинів. 
Цієї війни не мало бути.”
― Олександр Михед, Позивний для Йова. Хроніки вторгнення