Гемінґвей нічого не знає Quotes

“Пам’ятати усе це — жахливо. Гірше — тільки забути про це.”
― Артур Дронь, Гемінґвей нічого не знає

“Коли температура –20 °C і кожного дня когось вбивають, але хворі й перемучені солдати обирають не відмовитися від наказу, а знову й знову залазити в окопи, мерзнути і пильнувати ворога — це така Служба Божа, якої не зустріти у жодному храмі.”
― Артур Дронь, Гемінґвей нічого не знає

“«Я от не розумію, в чому винен Пушкін, наприклад. Це ж вони з нами воюють, а не їхні книжки», - казав Паша.
А Ростислав Семків у відосі, який я дивився того ж дня, дав найкращу відповідь, кажучи серед іншого таке: «Російська література - це література, яка не працює». Для мене це досі найбільш влучне пояснення. Російська література здебільшого імперська, шовіністична, антиукраїнська, ксенофобська, підлабузницька до кожної своєї влади і має ще багато неприємних характеристик. Російська культура загалом є маркером ідеології, засобом впливу, інструментом поширення вєлікоруских ідей. Але насамперед йдеться навіть не про це. На глибинному рівні важить те, про що говорить Семків. Навіть на своїх віршах про листочок і квіточку вони виростають вбивцями і ґвалтівниками. Тож знову: яка ціна національній літературі, якщо нація впродовж історії лише краде, вбиває і влаштовує геноциди?”
― Артур Дронь, Гемінґвей нічого не знає

“Я взявся перетрушувати баул і серед хламу витрусив з нього книжку. Це була збірка вибраних віршів Сєрґєя Єсєніна. Тобто якийсь руский, їдучи в Україну вбивати нас, у дуже стислий перелік найнеобхідніших речей, поряд зі штанами й аптечкою, взяв зі собою книжку.”
― Артур Дронь, Гемінґвей нічого не знає

“І, може, єдиний спосіб перевірити, чи справді ти живеш, — це прочитати справжню літературу свого часу і послухати, чи каже вона тобі, що вся, цілком і повністю, тепер і завжди, — про тебе.
Час жорстокий. Нечесний. Роз’ятрювальний.
Але не можем від нього ховатись. Маєм проживати його, хай навіть і так.”
― Артур Дронь, Гемінґвей нічого не знає

“Це наш час — сама жорстокість. Це наш час такий. Нечесний. Знущальний. Роз’ятрювальний.
Це наш час такий, а не письмо. Письмо — це спосіб заперечити часу. Сказати смерті: «Ти не зможеш забрати від мене всього». Література — це наш спосіб вирвати себе з часу. І вирвати щось для себе. Література означає стати серед цього часу — нечесного, знущального — і сказати: «Ти ніколи не зможеш забрати від мене всього». Написати — означає вирвати дещо, якусь частинку життя, і сказати комусь: «Це назавжди про тебе. Це тепер і назавжди про тебе».”
― Артур Дронь, Гемінґвей нічого не знає

“Література звикла засуджувати зброю. А має натомість відокремити тих, хто зі зброєю нападає, від тих, хто зброєю захищається.”
― Артур Дронь, Гемінґвей нічого не знає

“Колись вони використають Ремаркову позицію бідних обманутих хлопчиків, щоб відбілити себе. Саме так рускі спробують маніпулювати Європою і світом після своєї поразки у війні. Обернуть все на те, що добрий за своєю суттю народ був затьмарений, обманутий і кинутий на убой жорстоким путіним і компанією. А я боюся, що Європі легше співчувати бідним обманутим хлопчикам, ніж людям, яких ці хлопчики закатували…”
― Артур Дронь, Гемінґвей нічого не знає

“Можна скільки завгодно говорити про «війну путіна», але якщо солдати отримують наказ взяти місто, то можуть робити це без катувань, грабунків і звірств. Та якщо навіть сам путін особисто наказав зґвалтувати і вбити, то людина цього не робитиме. А вони роблять, бо можуть. Гірше — бо хочуть. Ще гірше — бо їм це подобається.”
― Артур Дронь, Гемінґвей нічого не знає

“Війна — це ж не футбольний матч. І не касовий апарат в АТБ. І не кроси замалого розміру, які поспішно купив і які легко замінити з чеком. Тут немає ніяких замін. Війна — це серйозно. Героїв не міняють.”
― Артур Дронь, Гемінґвей нічого не знає