Стежинами життя Quotes

“...тільки те, що я казала, було подібне до того, що мільйони разів повторювали інші чиїсь вуста. Я спочатку хотіла вдавати себе гордовитою і поводилася так, ніби розлука з ним не зачепила мене надто глибоко. Але потім, як «злочинець», призналась у своїх «гріхах»


Стежинами життя”
― Ірина Вільде, Стежинами життя

“...вели аж ніяк не оригінальну розмову. Мабуть, так в цілому світі розмовляють після розлуки закохані.

Стежинами життя”
― Ірина Вільде, Стежинами життя

“Голі віти дерев видавали з себе гіркосолодкий, притаманний тільки ранній весняній порі, запах


Стежинами життя”
― Ірина Вільде, Стежинами життя

“Було фіолетове, набухле синювато-рожевими хмарами надвечір'я

Стежинами життя”
― Ірина Вільде, Стежинами життя

“У своїй сліпій вірі вона нагадувала мені тих матерів, які після війни, навіть одержавши повідомлення про смерть сина, все ще чекають повернення своєї дитини

Стежинами життя”
― Ірина Вільде, Стежинами життя

“А проте, юність завжди відзначається тим, що в неї світлі думки беруть верх над чорними


Стежинами життя”
― Ірина Вільде, Стежинами життя

“Коли я іноді читала в романах про те, як двоє закоханих молодих людей розлучаються тільки через непорозуміння, то, хоч сердечно співчувала героям, в душі не вірила авторові. Здавалося мені, що життєва логіка мусить узяти верх над химерами долі. А проте, власний приклад підтверджує, що не тільки в романі, а і в житті можна через дрібницю розійтися з вірною тобі людиною

Стежинами життя”
― Ірина Вільде, Стежинами життя

“Я й сьогодні не знаю, чи був він насправді гарний, чи так здавалось моїм закоханим очам


Стежинами життя”
― Ірина Вільде, Стежинами життя

“Іноді було враження, ніби перед твоїми очима рушає в щасливу путь уквітчаний, заповнений ровесницями поїзд твоєї юності, а ти стоїш на пероні й не можеш приєднатися до гомінливого гурту, бо не маєш кількох копійок на квиток


Стежинами життя”
― Ірина Вільде, Стежинами життя

“На домашнього злодія немає замка...”
― Ірина Вільде, Стежинами життя

“...людська хата не толока, аби село знало все, що в ній діється... (Катерина)

Наймана сила”
― Ірина Вільде, Стежинами життя

“...та то не штука гонором добитись, але штука утримати той гонор при собі

Ланкова”
― Iryna Vilde, Стежинами життя

“...правда – як ліки. Іноді й гіркі, а завжди допомагають

Ланкова”
― Iryna Vilde, Стежинами життя

“Молоде і у сні заспіває, та ніхто тому не здивується, а старе мусить свою пору і честь знати

Ланкова”
― Iryna Vilde, Стежинами життя

“...Все ж таки, скажімо, що бабська кучма, то не чоловіча голова.

— Е, не такий страшний вовк, Іване, як його малюють… Знаємо вже тепер і ми, жінки, де двері відчиняються.


"Кури”
― Iryna Vilde, Стежинами життя