Моя УПА Quotes

“Я не була якоюсь особливою… Просто носила їсти і допомагала.”
― Любов Загоровська, Моя УПА

“Таке моє дитинство було, але я була свідома того, що виконую якусь роботу. Всі розуміли, що ризикували, і все одно ризикували. І цей ризик того вартував.”
― Любов Загоровська, Моя УПА

“Знаєте, УПА воювала два десятиліття. Такого в історії більше ніде немає, щоб армія не мала ні магазинів, ні шпиталів, узагалі нічого і воювала. Повністю усе народ підтримував, народ терпів, народ вивозили в Сибір за них. Це була спільна боротьба за Україну.”
― Любов Загоровська, Моя УПА

“Отак з нами світ поступив. Тисячі людей передали в рабство.
І я тоді відчув, що це значить: не мати своєї держави. Бо коли війна скінчилася, польська делегація приїхала і забрала зі шпиталю поляків, італійці забрали своїх, інші — своїх. А ми воювати — воювали, а держави не маємо, ми безбатченки.”
― Любов Загоровська, Моя УПА

“Большевики зразу почали насаджувати московську ідеологію, комсомол і все таке. А як прийшли німці, то, по суті, майже не пхалися до навчання. То Український Комітет взяв на себе виховання молоді, школа була українською, історію України на уроках вивчали. Зовсім інший був дух.”
― Любов Загоровська, Моя УПА

“Як нас привезли в той Обор, нам сказали:
— Здесь ничего не родится.
А наші як зачали садити. У мами такі помідори були, огірки, вона робила грядки, прикривала гноєм. А гній ми з Орестом возили тачками, як хтось із росіян тримав корову.”
― Любов Загоровська, Моя УПА

“На ранок приходить до мене лікар, а він — кубанець, вже пізніше, коли я деякий час полежала, то зрозуміла, що то дуже порядна людина. Розказував мені про Кубань, як їх там зросійщували, як їх з малих дітей привчали до російської мови, як могли там їх нищили.”
― Любов Загоровська, Моя УПА

“Слідчий дає картку і олівець, каже, що мушу написати доповідну, що помилково поступила в банду, за це дуже шкодую, що там нам обіцяли самостоятельну Україну, якої нема, не було й не буде.”
― Любов Загоровська, Моя УПА

“І відбував у Норильську більше, як десять років. ... Я робив на бакенних кранах, ми будували заводи, всякі фабрики. Приїхали туди, там було лише пару хатчин, а звідти їхали, то вже місто залишилося.”
― Любов Загоровська, Моя УПА