Юрій Ярема > Quotes

“Взимку ти можеш кожному подарувати частинку себе. Зігріти того, хто відчуває потребу в теплі. Заметіль спонукає людей об`єднуватися, щоби не почуватися самотніми. Усе складається з дрібниць... Віддати безпритульному рукавички, подарувати дитині, що загубила шапочку, свій капелюх, підвезти на машині того, хто спізнився на останній автобус і залишився мерзнути під завивання хутровини...”
― Юрій Ярема

“Головне--не забувати, що ми люди... Що в кожному з нас живе кохання. Хоч би як ми прагнули заглушити почуття людяності--воно завжди існує в нас.”
― Юрій Ярема, Тепло його долонь

“Заради тепла і чекати можна. Нехай і довго. Нехай і вічність. За тепло коханої людини ти здатен віддати всього себе.”
― Юрій Ярема, Тепло його долонь

“Так себе вибудовують люди. Вони намагаються покохати, хоча зовсім у тому не тямлять. Сподіваються знайти вірного друга--але втрачають його за першого ж випробування. О, так! Випробування вони собі знаходять самі.”
― Юрій Ярема, Тепло його долонь

“Я слабкий, та все ж існую, ніби маленька зачіпка на вовняному светрі чи неохайна волосинка в розкішній зачісці. Лише Час має владу сховати мене--та все ж не знищити. І я виринатиму знову і знову, нагадуючі про втрачене й нездійснене.”
― Юрій Ярема, Тепло його долонь

“Коли вважаєш усіх за сміття, на тебе чекає сумна доля. З часом і сам перетворюєшся на смітник, непотріб, який ще вчора стравив себе вище за інших. Це і є ціна хибного вчинку чи погляду.”
― Юрій Ярема, Тепло його долонь

“Третій день снігопад застилав місто. З усіх радіоприймачів лунали заклики про колективне прибирання снігу, попередження про наслідки нічних прогулянок та про продовження вихідних до невизначеного часу. Дітлахи раювали, а влада безсило лютувала--настав час домашніх посиденьок і гостинних візитів. Невеличкими компаніями люди збирались у теплих домівках, щоб насолодитися імбирним чаєм або терпкою кавою, скуштувати смачних тістечок і згаяти час за душевною бесідою.”
― Юрій Ярема