Lina Kostenko > Quotes

“На світі можна жить без еталонів,
по-різному дивитися на світ:
широкими очима,
з-під долоні,
крізь пальці,
у кватирку,
з-за воріт.
Від того світ не зміниться нітрохи.
А все залежить від людських зіниць -
в широких відіб'ється вся епоха,
у звужених - збіговисько дрібниць.”
― Lina Kostenko

“жінка – як музика, її можна любити, навіть не дуже розуміючи.”
― Lina Kostenko, Записки українського самашедшого

“І все на світі треба пережити.
І кожен фініш — це, по суті, старт.
І наперед не треба ворожити,
і за минулим плакати не варт.”
― Lina Kostenko, Триста поезій

“А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.”
― Lina Kostenko

“Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.”
― Lina Kostenko, Триста поезій

“And the uniqueness of every moment
seeks the path from pain to a pearl.”
― Lina Kostenko

“і ніщо не здавалося випадком,
бо лишало на серці сліди.”
― Lina Kostenko

“Буває часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,-
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чесно, незрадливо,
Усе як є — дорога, явори,
Усе моє - все зветься Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
Що хоч спинись і з Богом говори.”
― Lina Kostenko

“Огидна річ - наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.”
― Ліна Костенко, Записки українського самашедшого

“Моєму серцю снишся ти,
як морю сняться урагани.”
― Lina Kostenko, Триста поезій

“Що в нас було?
Любов і літо.
Любов і літо без тривог.
Оце і все. А взагалі-то
не так і мало, як на двох.”
― Lina Kostenko, Триста поезій

“Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.”
― Lina Kostenko

“І якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!”
― Lina Kostenko, Триста поезій

“Несказане лишилось несказанним.”
― Lina Kostenko, Триста поезій

“Я - навіжена. Я - дитя любові.
Мені без неї білий світ глевкий.”
― Lina Kostenko, Маруся Чурай

“В епоху спорту і синтетики
людей велика ряснота.
Нехай тендітні пальці етики
торкнуть вам серце і вуста.”
― Lina Kostenko, Триста поезій

“Я нічого не боюся. Я боюся тільки причетності до ідіотів.”
― Lina Kostenko, Записки українського самашедшого

“Абияк жили мої батьки, і батьки моїх батьків, і всі гарні порядні люди у цій частині світу завжди мусили жити абияк, задурені черговою владою, черговим режимом. Набридло. Абияк жити я більше не хочу.”
― Ліна Костенко, Записки українського самашедшого

“... іноді мені здається, що колись я вийду з дому через вікно, і більше мене ніхто ніде не побачить.”
― Ліна Костенко, Записки українського самашедшого

“У кожної нації свої хвороби. У Росії - невиліковна.”
― Ліна Костенко, Записки українського самашедшого

“Коли буду я навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
я для тебе буду красивою,
а для когось, може, ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.”
― Lina Kostenko, Триста поезій

“Життя іде, і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.”
― Lina Kostenko, Триста поезій

“чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум'ям згорю”
― Lina Kostenko, Триста поезій

“Оця реальна мить вже завтра буде спомином,
а післязавтра — казкою казок.”
― Lina Kostenko, Триста поезій

“Іван:"Ми з нею - діти однії печалі.
Себе читаю у її очах.”
― Lina Kostenko, Маруся Чурай

“Поїдемо поговорити з лісом,
а вже тоді я можу і з людьми.”
― Lina Kostenko, Триста поезій

“але що ж я можу зробити,
як в мені багато мене.”
― Lina Kostenko

“Росія - це великий спрут. У всіх, до кого вона привалилася боком, мертвіє тіло нації.”
― Ліна Костенко, Записки українського самашедшого

“Час неосяжний, коли він категорія Вічності. А звичайний наш час, повсякденний, мигтить-мигтить, його завжди не вистачає. Він летить, мов експрес, не встигнеш озирнутися, а ти вже вчорашній. Пролітаємо крізь події, підбиваємо підсумки на льоту. Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер.”
― Ліна Костенко, Записки українського самашедшого

“Якогось ранку прокинемося в іншій державі. Бо проспали свою.”
― Ліна Костенко, Записки українського самашедшого