Записки українського самашедшого Quotes

“жінка – як музика, її можна любити, навіть не дуже розуміючи.”
― Lina Kostenko, Записки українського самашедшого

“Огидна річ - наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.”
― Ліна Костенко, Записки українського самашедшого

“У кожної нації свої хвороби. У Росії - невиліковна.”
― Ліна Костенко, Записки українського самашедшого

“... іноді мені здається, що колись я вийду з дому через вікно, і більше мене ніхто ніде не побачить.”
― Ліна Костенко, Записки українського самашедшого

“Я нічого не боюся. Я боюся тільки причетності до ідіотів.”
― Lina Kostenko, Записки українського самашедшого

“Абияк жили мої батьки, і батьки моїх батьків, і всі гарні порядні люди у цій частині світу завжди мусили жити абияк, задурені черговою владою, черговим режимом. Набридло. Абияк жити я більше не хочу.”
― Ліна Костенко, Записки українського самашедшого

“Росія - це великий спрут. У всіх, до кого вона привалилася боком, мертвіє тіло нації.”
― Ліна Костенко, Записки українського самашедшого

“Якогось ранку прокинемося в іншій державі. Бо проспали свою.”
― Ліна Костенко, Записки українського самашедшого

“Час неосяжний, коли він категорія Вічності. А звичайний наш час, повсякденний, мигтить-мигтить, його завжди не вистачає. Він летить, мов експрес, не встигнеш озирнутися, а ти вже вчорашній. Пролітаємо крізь події, підбиваємо підсумки на льоту. Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер.”
― Ліна Костенко, Записки українського самашедшого

“Любов – це така Камасутра, що сама собі все підкаже. І не будеш думати, секс оральний чи не оральний, моральний чи не моральний. Людину кидає, вона віддається, вона бере. А не як поршнем ходить в циліндрі. Я навіть не думаю, що це проламування самотності, як у Мопассана в «Монт-Оріолі». Для мене це злиття двох світів. Це обмін щасливістю. Навіть темні спокуси перверсій прекрасні, коли кохаєш жінку, коли вона магнетизує тебе.”
― Lina Kostenko, Записки українського самашедшого

“Те, що діється тепер у світі, - це кошмар, що приснився людству. Потім його назовуть Історією і приплюсують до попередніх кошмарів.”
― Lina Kostenko, Записки українського самашедшого

“Мужчини імперських націй мислять категорією сили. Мужчини поневолених, але гордих, націй мислять категоріями свободи.”
― Lina Kostenko, Записки українського самашедшого

“Колись була п’єса, я вже й назву її забув, і автора, а епіграф пам’ятаю: «Куди зникають всі дні?»”
― Lina Kostenko, Записки українського самашедшого

“Я нічого не боюся. Я боюся тільки причетності до ідіотів.”
― Lina Kostenko, Записки українського самашедшого

“Щось нуртує в цьому суспільстві, шукає виходу і вдаряє в глуху стіну.”
― Lina Kostenko, Записки українського самашедшого

“Втекти від цивілізації — то неабиякий спринт.”
― Lina Kostenko, Записки українського самашедшого

“І я раптом розумію, що це ж не могили. Це окопи. Це ті мертві, що тримають лінію оборони.”
― Lina Kostenko, Записки українського самашедшого

“І не давайте мені знеболюючого. Я повинен нарешті відчути правду.”
― Lina Kostenko, Записки українського самашедшого

“А то ж ідуть зі своїми поняттями у чужий універсум і дивуються, чому звідти каміння летить.”
― Lina Kostenko, Записки українського самашедшого

“Ми вже як той сухогруз, що недавно розломився у Чорному морі. Одну частину відносить у бік Європи, друга дрейфує до Росії. А на вцілілій кормі матороси варять борщ.”
― Ліна Костенко, Записки українського самашедшого

“Майбутнє щодня стає минулим.”
― Ліна Костенко, Записки українського самашедшого

“Мужчини зникають як явище. їхнє місце посіли круті — ерзац, замінник, гібрид гамадрила й Шварценеґера. Словом, еволюція вспак.”
― Ліна Костенко, Записки українського самашедшого

“І я подумав — от якби й у нас не говорили, а пересвистувались. Бо стільки вже наговорено, до цілковитої втрати смислу. Та ще й якоюсь мовою недолюдською, сурогатом української і російської, мішанкою, плебейським сленґом, спадком рабського духу і недолугих понять, від чого на обличчі суспільства лежить знак дебілізму”
― Ліна Костенко, Записки українського самашедшого