Дара Корній > Quotes

“Бажання змінити світ на ліпше - хронічна хвороба юності.”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“І що то за дурень вигадав: очі не бачать - серце не болить? Болить, та ще й як!”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Мрії збуваються, якщо дуже-дуже хочеш, нехай дивним чином, однак здійснюються.”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“В житті трапляються події, які перевертають твоє життя, перетворюють його, видозмінюють, якщо хочете.
Коли дивишся в очі тих, кого любиш найдужче і кого щойно заледве не втратив, зачинаєш розуміти, що насправді ані гроші, ані статки не мають зовсім ніякого значення, бо крім отої всієї матеріальної блажі є щось таке, що міцно тримає людину над поверхнею землі, не даючи їй змаліти до рівня мурашиного, і те щось, очевидно, є любов, бо вона єдина, заради чого варто дихати, будувати, іноді руйнувати і, врешті, існувати.”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Добре бути божевільним - життя їм майже все прощає.”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Ангели не сплять,... Ніколи.”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Золота клітка вільних птахів не робить щасливими.”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Гидке те слово - "стабільність", бо в болоті також присутня стабільність, однак болото не перестає тхнути болотом.”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Спогади - і прикро від них, і гірко, і солодко.”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Казка завжди закінчується щасливо, тому що оповідач не знає, що після щастя робити з героями?”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Але чи можна заховатися від кохання, якщо воно не сонце, навіть і не хмара, а частинка тебе? Від себе не утечеш.”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Хіба для щастя багато треба? Як для кого, напевно. У кожного свої вимоги та претензії до цієї диво-птахи

Частина перша. Глава 5 Зрада”
― Дара Корній, Сузір'я Дів

“Чи так важливо пам'ятати те, чого не повернеш? Кажуть, що так - важливо. Щоб не повторювати помилок минулого. У свої двадцять п'ять зрозуміла, що ці слова- дурня повна. Бо однаково будуть повторення, навіть якщо є застороги, тому що ми, люди, так улаштовані: щоразу, запхавши голову в зашморг, не віримо, що нам з-під ніг того стільця таки виб'ють.

Частина перша. Глава 1 Кляштор над Західним Бугом”
― Дара Корній, Сузір'я Дів

“Літня ніч дихала теплом. Зорі на небі миготіли втомлено, журився в небі молодик, і тільки цвіркуни в траві перегукувалися геть не сумно та галасливе райкання жабисьок обіцяло на ранок різку зміну погоди

Частина друга. Глава 2 Ліля”
― Дара Корній, Сузір'я Дів

“Та розум відмовляється брати гору над почуваннями серця, коли йдеться про кохання

Частина друга. Глава 3 Базилевичі”
― Дара Корній, Сузір'я Дів

“Вийшла в зимовий вечір. Підвела голову. Господи, які зоряні розсипи! Краса! Від морозу дзвенить повітря. Місяць - збитошник повною хизується. Розкішний пан, сріблястий жупан і дуже, дуже красивий

Частина друга. Глава 7 Місяцівна”
― Дара Корній, Сузір'я Дів

“Правда буває різною. І в кожного вона своя. Коли вам кажуть, що існує одна істина і сто правд - це не кокетство, це дійсність

Частина друга. Глава 4 Правда”
― Дара Корній, Сузір'я Дів

“Інколи хочеться вірити в дива. Але хай там як - завжди все сховано всередині нас. Якщо ми віримо по-справжньому, це допомагає (бабуся Тереза)

Частина перша. Глава 4 Коморовські”
― Дара Корній, Сузір'я Дів

“Хіба буває щось важливіше за надію? Ані любов, ані віра без надії ніц не варті (Тарас)

Частина перша”
― Дара Корній, Сузір'я Дів

“Ми з тобою дорослі люди й розуміємо, що вислів "у горі й радості" тільки з тією самою чи з тим самим доречний для мильних опер

Частина друга. Глава 3 Базилевичі”
― Дара Корній, Сузір'я Дів

“Старий індієць розповідав своєму внукові притчу. «В душі кожної людини, казав він, йде одвічна боротьба, яка схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк це зло, брехня, ненависть, погані наші вчинки, егоїзм. Другий вовк це добро, надія, гарні вчинки, любов до ближнього, вірність, віра». Ну і таке всяке, ти ж розумієш? Внук на мить замислився, а тоді запитав: «Хто ж тоді перемагає, дідусю, в цій боротьбі?» Знаєш, що відповів старий? Поліна стенула плечима. Завжди перемагає той звір, якого ти сам годуєш…”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“- Різдво? Традиція, кажете? У білому світі все не просто так - народини, сніг, сонце, вітер, шелест юного листя під вітром на весні, шурхіт опалого, вже мертвого восени під ногами, ті, кого ми кохаємо, ті, хто кохає нас, і смерть.”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Знаєш, коли довго говорити на оселедець "кориця", навіть запахне нею. А смак? Важко перебити смак оселедця, навіть корицею...”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“...І кохання прощає все, і коханим прощається майже все...”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Та чи справді сталося то раптово? Напевно, ні. Не треба себе обдурювати. Ніщо раптово не обривається, особливо щастя. Це як вода в криниці, що пересихає. Бо ж не зненацька криниця вмирає. Спочатку вона міліє. Що ж, це маленький дзвіночок: шукай причину чому! тому що джерело замулилося й нікому почистити? А може, через посуху, або меліорацію, абощо. Те саме відбувалося зі щастям, як із тою криничкою, що пересохла. Його ставало дедалі меньше й меньше, і нарешті воно зовсім змаліло, лишилися скупі краплі на деньці. А одного дня зовсім зникло

Частина перша. Глава 5 Зрада”
― Дара Корній, Сузір'я Дів

“Коли хочеш відшукати причини, вони легко знаходяться.”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Дитяча звичка довіряти зошиту більше, ніж людям, не така вже й паскудна. Зошит не даватиме дурних порад, не розноситиме чуток, не брехатиме, не зраджуватиме. Він просто знатиме - і мовчатиме про своє знання

Частина перша. Глава 1 Кляштор над Західним Бугом”
― Дара Корній, Сузір'я Дів

“Що таке час - лишень фізична величина, і то далеко не стала, навіть вчені підтверджують відносність часу, матерії, простору. Ба таки так! Все в тому світі відносне.”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Малі бувають смішними чи, можливо, аж надто мудрими, бо не встигли забути ще всього...”
― Дара Корній, Зозулята зими

“Є такі речі, які не можна нікому розказувати, бо інакше ще раз доведеться се пережити.”
― Дара Корній, Сузір'я Дів