місяць Quotes

“Вийшла в зимовий вечір. Підвела голову. Господи, які зоряні розсипи! Краса! Від морозу дзвенить повітря. Місяць - збитошник повною хизується. Розкішний пан, сріблястий жупан і дуже, дуже красивий

Частина друга. Глава 7 Місяцівна”
― Дара Корній, Сузір'я Дів

“Я схопилась за півгодини до її приходу, вмилася й одяглась при світлі призахідного щербатого місяця, що його сяйво тихо лилося крізь вузьке віконце біля ліжка

Розділ V”
― Шарлотта Бронте, Джен Ейр

“Я добре знала туди дорогу, до того ж яскраве сяйво літнього місяця, що стояв у безхмарному небі, лилося у вікна в коридорі, освітлювало мені шлях

Розділ IX”
― Шарлотта Бронте, Джен Ейр

“Дощ давно вже перестав; хмари розійшлися виплив ясний місяць, заглядав у вікна, а на долівці й по стінах розмальовував чудні якісь виводи-узори

Частина перша. V Тайна-невтайна”
― Панас Мирний, Хіба ревуть воли, як ясла повні?

“Пішов. Вихопився на гору, глянув на широке роздоялля — і побачив Піски, як в тумані, залиті місячним світом... Між темною тінню голих верб біліла боками церковка і позирала навкруги своїм блискучим оком — чолотою банею з хрестом; а недалеко від церкви, як висока гора, чорнів панський палац і, здавалося, сердито поглядав на все село... Село ще не скрізь спало. Де-де блищало по хатах світло, хоч і тихо було: людського гомону не чутно, доносилося тільки глухе валування собак. Надворі тихо, холодно; мороз скаженів і давив так, аж зорі плясали; під ногами рипів сніг..

Частина третя. XXI Сон у руку”
― Панас Мирний, Хіба ревуть воли, як ясла повні?

“Тихо світить на увесь світ. То місяць вийшов з-за гори. Мов дамаським коштовним і білим, як сніг, серпанком укрив він гористий берег Дніпра, і тінь відступила ще далі на гущавину сосен

II

*Страшна помста*”
― Микола Гоголь

“Здавалося, цілу ніч ладні були провеселитися! І ніч, як на те, так розкішно жевріла! і ще білішим здавалося світло місяця від блиску снігу!

Ніч перед різдвом”
― Микола Гоголь

“З-за гори випливає місяць, наче визволяється з чорної хмари, що залягла крайнебо. Срібне світло тихо підбирається до виноградинка, залазить між кущі, падає на кетяги. Звірячі черепи на кілках побіліли і кинули поза себе довгі рогаті тіні. Виноградний лист вирізується з темряви і ніжно тремтить разом з тонким вусиком у місячному сяйві.

*Відьма*)”
― Михайло Коцюбинський

“Навмисно, сидівши в хаті, дивився у вікно: ніч — навдивовижу. Ясно; сніг виблискує проти місяця. Все було видно, як удень. (Чуб)”
― Микола Гоголь, The Night Before Christmas

“У той час, коли меткий ферт із хвостом та цапиною бородою літав з димаря і потім знову в димар, ладівниця, що висіла в нього на перев'язі при боці і що в неї він сховав украдений місяць, якось зненацька зачепившись у печі, розкрилась, і місяць, скористувавшись з цієї нагоди, вилетів крізь димар Солошиної хати й плавно здійнявся на небо.

Все освітилося. Заметілі наче й не було. Сніг запалав широким срібним полем і весь обсипався кришталевими зорями. Мороз наче потеплів. Юрби парубків і дівчат показалися з мішками. Пісні задзвеніли, і рідко під якою хатою не товпилися колядники.

Дивно сяє місяць! Важко розказати, як добре вештатися такої ночі між юрбою дівчат, що регочуть та співають, і між парубками, охочими на всякі жарти й витівки, які тільки може навіяти ця ніч, що весело сміється. У доброму кожусі тепло; від морозу ще гарячіше горять щоки; а на пустощі сам дідько підштовхує ззаду”
― Микола Гоголь, The Night Before Christmas

“Все було видно; і навіть можна було помітити, як вихором промчав повз них, сидячи в горшку, чаклун; як зорі, зібравшися купкою, гралися у піжмурки; як клубочився осторонь хмарою цілий рій духів; як чорт, що танцював при місяці, скинув шапку, побачивши коваля, що мчав верхи; як летіла, вертаючись назад, мітла, на якій, видно, тільки що з’їздила, куди треба, відьма...”
― Микола Гоголь, The Night Before Christmas

“Місячна тиша лежала в полях, ніби оце щойно народилася на світ і ніхто ще й не звідав її такою

*родинне вогнище*”
― Євген Гуцало

“...і в очах його промайнула місячна ніч, вершечки лісу і крилаті парашутики з лип і кленів, які тихо спускаються на землю.

Розділ другий. Сиз XII веде гостей в підземелля і показує свої найдорожчі скарби. "Коси русалок" і "Риба-мішкорот”
― Віктор Близнець, Земля світлячків

“Вже зорі поскакували і тонесенький серпок місяцевий блищав над дубом, ніби зачепивсь за кучеряву гіллячку”
― Марко Вовчок, Melasia and the bear

“Сутеніти вже стало навколо
Вийшов місяць – млиновеє коло
Засвітилися зорі чисті
Задрімали комашки на листі

Розділ другий”
― Кіра Полякова, Про відважного Барвінка і коника Дзвоника

“Місячкові отари

В небі місячко-вівчар
Випасає сто отар,
А на ранок ті отари
Заганяє до кошари”
― Георгій Химич, Місячкові отари

“Місяць світив через шестикутні шибки вікон, утворюючи на підлозі срібні соти, заповнені нічною тишею

IV”
― Сергій Доломан, Kopretiny pro zámeckou paní

“Вийшов місяць й посріблив все навколо своїм зеленкуватим сяйвом


Потороча Хрипка”
― Василь Королів-Старий, Нечиста сила

“Над деревами висів круглий місяць. Його сріблясте проміння осявало паркові моріжки й стежки, якими туди-сюди походжали химерні, незвичайні істоти.

Розділ 7. Довго й щасливо”
― P.L. Travers, Mary Poppins Opens the Door

“У місячному світлі розстелилася на долині ріка, як велика струя живого срібла”
― Василь Стефаник, Новина