Марко Черемшина (справжнє ім'я Іван Юрійович Семанюк) — український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права. Народився в селянській родині у селі Кобаки Косівського повіту Галичини, котра на той час була частиною Австро-Угорської імперії. "... Дєдя виділи, що я слабого організму і до фізичної роботи непридатний, для того просили управителя Казієвича, щоби мене приготовляв до гімназії... Дєдя мали дома дві шафи повні книжок і піддаючи мені по книжці, казали вечорами читати ті книжки голосно при вуйках і дєдевих знакомих. Читалося "Дністрову русалку", "Правду" за рік 1869, Федьковича, "Марусю" Квітки, Вовчка і видання "Просвіти" і якісь російські книжки... При тому читанню вуйки пригадували собі дещо цікавого із свого життя і оповМарко Черемшина (справжнє ім'я Іван Юрійович Семанюк) — український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права. Народився в селянській родині у селі Кобаки Косівського повіту Галичини, котра на той час була частиною Австро-Угорської імперії. "... Дєдя виділи, що я слабого організму і до фізичної роботи непридатний, для того просили управителя Казієвича, щоби мене приготовляв до гімназії... Дєдя мали дома дві шафи повні книжок і піддаючи мені по книжці, казали вечорами читати ті книжки голосно при вуйках і дєдевих знакомих. Читалося "Дністрову русалку", "Правду" за рік 1869, Федьковича, "Марусю" Квітки, Вовчка і видання "Просвіти" і якісь російські книжки... При тому читанню вуйки пригадували собі дещо цікавого із свого життя і оповідали годинами, чим рівно ж і я переймався." (із Автобіографії)
В 1896 закінчив навчання в Коломийській гімназії і виїхав до Відня, щоб здобути фах лікаря. Однак платня за медичну освіту була така висока, що він змушений був відмовитись від неї та обрав більш дешеве навчання на правничому факультеті Віденського університету, який закінчив 1901 року. До 1912 року працював помічником адвоката у Делятині, а відтак — адвокатом у Снятині. У час Першої світової війни жив у рідному селі, а після її закінчення знову повернувся до адвокатської практики у Снятині.
Перше оповідання «Керманич» надрукував 1896 у газеті «Буковина». Упродовж 1900—1901 років у львівському «Літературно-науковому віснику» і чернівецькій «Буковині» була надрукована низка оповідань, які склали першу книгу письменника — «Карби. Новели з гуцульського життя», присвячені зображенню життя темного й зубожілого гуцульського селянства за Австрії. Саме ця книжка відразу поставила Марка Черемшину на одне з чільних місць серед українських новелістів початку XX століття. Після «Карбів» у творчості Черемшини залягла довготривала перерва, по якій з 1919 почали з'являтися його оповідання, присвячені руїні галицького села, спустошеного подіями Першої світової війни: «Село вигибає», «Село потерпає», «Бодай їм путь пропала», «Перші стріли» тощо.
Третій тематичний цикл становлять оповідання Черемшини, писані про життя селянства під гнітом польської влади: «Верховина», «Ласка», «Коляда», «На Купала на Івана» та інші....more
Sign in with Facebook
