Вероніка > Вероніка's Quotes

“Відвічна правота роду супроти виламаної з його регул одиниці — моторошна штука. Відходити вчасно — то теж, що не кажіть, знак богообраності. Вітчизна в мені ще колись упізнає себе. В людині обов'язково має бути система ціннісних реґуляторів, щоб її «не понесло».”
― Оксана Забужко , 30 найкращих українських оповідань

“В дитинстві ми всі ще такі, як задумала доля.”
― Оксана Забужко, Як рубали вишневий сад, або Довга дорога з Бад-Емсу

“Хтось повсякчaс проживaє зa тебе твоє життя - одну з його можливих, ніколи тобою не здійснених версій. Всі почуття, що по-спрaвжньому в'яжуть нaс з іншими, від любови до зaздрости, походять від цієї потaємної туги зa іншими життями - інстинктивно вгaдaними, розпізнaними нaшими життями, яких ми, однaче, ніколи, ніколи не будемо мaти.”
― Забужко Оксана

“Дитина — вона ж відчуває так само, як дорослі, тільки пояснити того не вміє. Ніби мені відкрилися нараз усі ті "секрети", що ми наробили, а потім покинули й ніколи більше до них не навідувалися, — як вони всі й далі лежать там, у землі. Всі наші запечатані дружби, сльози, клятви… Наші маленькі життя, накриті скельцями, — як експонати у мами в музеї. Такий величезний музей покинутих "секретів". А люди по ньому ходять — і навіть не здогадуються, що він там, у них під ногами…”
― Оксана Забужко, The Museum of Abandoned Secrets

“...це там ми, дiвоньки, оповiдаємо, в любовно-чуло зверненi до нас лиця, що трапилося за день, а чужим — чужим треба вмiти таке накручувати, аби їх не знудити, треба вмiти завинути весь той послiд, як цукерка, в сухозлотяний фантик гумористичної новелетки, пошарудiти ним знадливо — глядь, i проковтнули, i вважається, буцiм повеселила публiку,...”
― Оксана Забужко, Fieldwork in Ukrainian Sex

“Для цієї свідомости, бо в ній нема західного страху випасти з часопотоку (нема звідки випадати!), а ось страх невідомости — страх чужорідного, він же страх нового, — розростається в ній до масштабів, які "психологічній Америці", з її безперешкодною всесвітністю, годі навіть помислити. На відміну від "них", "ми" життю — не довіряємо, тож єдиний приступний нам спосіб ним оволодіти — це зупинити, затримати, умертвити: для уявного маніпулювання.”
― Оксана Забужко, Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстика 90-х

“...її (любов) називають демонічною, тиранічною, упиричною, деструктивною, а я б назвала "фаґоеротичною": пожираючою, бо головна її прикмета – то органічна незацікавленість в "інакшості" свого об'єкта, ненаситна й жагуча хіть його привласнити, оповити, внерухомити, зробити частиною себе ("жена не сапог, с ноги не скинешь"!), отже, в ліміті, – проковтнути й перетравити. Щось від цієї любові завжди існує між напасником і жертвою – "я тебе люблю, я тебе з'їм", – починаючи від найбільш ранніх форм культури, від мисливських ритуалів доби палеоліту, доводять нам антропологи, від наміченої, дослівно облюбованої жертви убивця вимагав не чого іншого, як так само любові у відповідь – згоди на забиття.”
― Оксана Забужко, Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстика 90-х

“Що я можу тобi на це вiдповiсти, Донцю? Що нас ростили мужики, обйобанi як-тiльки-можна з усiх кiнцiв, що потiм такi самi мужики нас трахали, i що в обох випадках вони робили з нами те, що iншi, чужi мужики зробили з ними? I що ми приймали й любили їх такими, як вони є, бо не прийняти їх — означало б стати по сторонi тих, чужих? Що єдиний наш вибiр, отже, був i залишається — межи жертвою i катом: мiж небуттям i буттям-яке-вбиває?”
― Оксана Забужко, Fieldwork in Ukrainian Sex

“Beck’s three principles of cognitive therapy were: All our emotions are generated by our “cognitions,” or thoughts. How we feel at any given moment is due to what we are thinking about. Depression is the constant thinking of negative thoughts. The majority of negative thoughts that cause us emotional turmoil are plain wrong or at least distortions of the truth, but we accept them without question.”
― Tom Butler-Bowdon, 50 Psychology Classics: Who We Are, How We Think, What We Do: Insight and Inspiration from 50 Key Books

“Unlike other animals we are aware of our instincts, and as a result may attempt to shape or control them.”
― Tom Butler-Bowdon, 50 Psychology Classics: Who We Are, How We Think, What We Do: Insight and Inspiration from 50 Key Books