・bruna・

“Дорослі вміють лукавити. Діти, що брешуть, майже відразу себе виказують, вони не настільки хитрі. Але дорослі вірять у свою брехню. Або в те, що мають право брехати. Діти не мають ніякого права. Коли брешуть діти, то це соромно. А коли брешуть дорослі, то в них завжди є оправдання. Дорослі брешуть лише від турботи про когось, делікатності чи здорового глузду, через те їхня брехня завжди чиста. У кожнім разі вони хочуть, щоб діти в це вірили.”
― Марія Ґріпе

“Я завжди сумуватиму за нею. Це тягар, що поклало на мене життя, і хай який він важкий, мені не вдасться його полишити. Але це не означае, що я не зможу бути в порядку. Чи навіть щасливою. Я поки не могла чітко його змалювати, але що, як настане день, коли порожнеча всередині болітиме не так нестерпно ія зможу думати про неї, згадувати її - і це не завдаватиме мені страждань? Я відчувала, що з тим днем нас розділяє чимало світлових років, але саме зараз стояла на вежі посеред Тоскани, а схід сонця був аж
до болю прекрасний.”
― Дженна Еванс Велч

“Найстрашніше в реальних монстрах те - наскільки нормальними вони здаються”
― Simon Beckett, The Chemistry of Death