Sign in with Facebook
247 books
—
39 voters
“Це мовивши, Леонардо розсунув дерзке гілляччя молодої ліщини, покинув на стежці весла і зник у гущавині. Із самого рання Леонардо ні на мить не розлучався з прекрасною Альчестою, і тепер він почував непоборне бажання з нею на мить розлучитись. Він біг дуже швидко і умисне віддалявся від стежки, намацуючи в кишені останній номер італійської газети «Воче-Дель-Пополо».”
― Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію. Як будується оповідання. Поезії
― Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію. Як будується оповідання. Поезії
“— Чистите бібліотеку? — спитала Яна.
— Потроху, — відповів Максим, — знаєте, не всі російські книжки погані. Деякі хороші — надруковані на простому папері. Я їх уже спалив у плиті. А деякі, як-от оце, — Максим підняв книжку із серії «Жизнь Замєчатєльних Людєй» із написом ЧКАЛОВ, — ці, сука, коптять.”
― Вівці цілі
— Потроху, — відповів Максим, — знаєте, не всі російські книжки погані. Деякі хороші — надруковані на простому папері. Я їх уже спалив у плиті. А деякі, як-от оце, — Максим підняв книжку із серії «Жизнь Замєчатєльних Людєй» із написом ЧКАЛОВ, — ці, сука, коптять.”
― Вівці цілі
“А до Скарлет його доторк навіть не дійшов, бо саме цю мить вона розчула голос Мелані, ніжність якого становила головну її привабу:
— Боюся, що я не згодна з твоєю думкою про твори містера Теккерея. Він цинік. Йому далеко до шляхетності містера Діккенса.
«І такі дурниці говорити хлопцеві!» — подумала Скарлет, мало не пирснувши сміхом: їй зразу відлягло від серця. Та вона ж просто синя панчоха, а що про таких думають чоловіки — це кожен знає... Щоб привабити чоловіка й утримати при собі, треба спочатку завести мову про нього самого, а тоді непомітно перейти на себе, і далі вже нікуди не збочувати. Скарлет стривожилася б, якби почула, що Мелані каже: «Які цікаві речі ти говориш!» або хоча б таке: «А якої ти думки про це? Та мій маленький мозок лусне від натуги, якщо я почну про таке думати!» А то Мелані, коли біля ніг у неї кавалер, розмовляє з ним так поважно, як у церкві! Майбутнє знов проясніло перед Скарлет, і аж до такої міри, що коли вона обернулась до Чарлза, очі її сяяли, а на устах з’явилася радісна усмішка. Побачивши в цьому ознаку прихильності, Чарлз схопив віяло Скарлет і так ревно замахав ним, що у неї почало розтріпуватись волосся.”
― Gone with the Wind
— Боюся, що я не згодна з твоєю думкою про твори містера Теккерея. Він цинік. Йому далеко до шляхетності містера Діккенса.
«І такі дурниці говорити хлопцеві!» — подумала Скарлет, мало не пирснувши сміхом: їй зразу відлягло від серця. Та вона ж просто синя панчоха, а що про таких думають чоловіки — це кожен знає... Щоб привабити чоловіка й утримати при собі, треба спочатку завести мову про нього самого, а тоді непомітно перейти на себе, і далі вже нікуди не збочувати. Скарлет стривожилася б, якби почула, що Мелані каже: «Які цікаві речі ти говориш!» або хоча б таке: «А якої ти думки про це? Та мій маленький мозок лусне від натуги, якщо я почну про таке думати!» А то Мелані, коли біля ніг у неї кавалер, розмовляє з ним так поважно, як у церкві! Майбутнє знов проясніло перед Скарлет, і аж до такої міри, що коли вона обернулась до Чарлза, очі її сяяли, а на устах з’явилася радісна усмішка. Побачивши в цьому ознаку прихильності, Чарлз схопив віяло Скарлет і так ревно замахав ним, що у неї почало розтріпуватись волосся.”
― Gone with the Wind
“Хто ж винен у тому, що Донбас став ареною бойових дій і доля регіону склалася таким трагічним чином? Згоди щодо цього питання немає. Хтось винить у всьому Україну, хтось - росію, хтось у першу чергу покладає провину на самих жителів Донбасу, великий відсоток яких зрадив свою країну та купився на привабливі обіцянки сепаратистів. Якщо ж судити неупереджено, слід визнати, що частка відповідальності лежить на кожній зі сторін. Різниця лише у формі цієї відповідальності. Відповідальність росії - це відповідальність агресора, який за допомогою своїх диверсантів розпалив воєнний конфлікт на території суміжної держави. Водночас відповідальність України можна охарактеризувати як халатність, невжиття необхідних засобів самооборони, небажання тверезо оцінювати ситуацію і робити кроки для її виправлення. Гібридна війна у тій формі, в якій її веде російська федерація, стала можливою виключно завдяки слабкості української держави. Велика кількість внутрішніх проблем та суперечностей, наявність проросійськи налаштованих еліт на сході України, які сформувалися у девʼяності за повного потурання Києва, небажання притягати до відповідальності організаторів сєвєродонецького зʼзду 2004 року - усі ці фактори дозволили росії розпалити війну та замаскувати власне воєнне втручання під громадянський конфлікт.”
― Як Україна втрачала Донбас
― Як Україна втрачала Донбас
“Як ви знаєте з развлєкатєльних програм тіпа “Вечірний квартал” або “Від пацанки до панянки”, ми живем в епоху крізісного постмодернізма. Причому постмодернізм - це така сволоч, яка від крізіса тільки крепчає та жирок нагулює. Ми не будем глибоко внікать в його медичну карту, дєлать аналізи цієї зловонної крові. Хватить наразі одного тіко поріцанія й визнання болісного факту, шо у потвори був папашка - парєнь з похожим іменем, тіки без префікса “пост”. Як і у всіх батьків і дітей, між ними куча муток і нєпоняток. Нема порозуміння, хоч і одна природа. Ключ до цієї взаємної сліпоглухоти достаточно простий: валяється він в ящику, де гризуть друг другу горло мета і засоби. От що це значить у контексті світової літератури.
Візьмем, наприклад, яблуко. Модерніст пєрвим дєлом шукає ті нові непожовані срєдства виразності, шоб розказать про яблуко необично. Щоб, значить, яблуко постало перед читачем як зовсім нова, не знана раньше вєщь. Це позволяє ярчє й повніше, красочніше і точніше розкрити свойства й суть яблука, которі, в общєм-то, загальновідомі та незмінні. Тут все діло в ракурсі, в освітлені, в підході до снаряда. І всі ці різномастні ухіщренія - вони ж всі тіки ради яблука. Яблуко і його історія лишається і смислом, і метою.
Тепер подивимося, шо дєлає постмодерніст. Постмодерніст талдичить про те, як вопщє можна розказувать про яблуко, і що це можна дєлать і так, і сяк, і в кувирку через історію культури, і путьом текстотравлення і через текстовиділення. Притому саме яблуко, правду кажучи, постмодерніста не інтересує. Постмодерністу згодилася б вмєсто яблука й осліна какашка, виваляна в стразах, без разніци. Йому аби сверкало і щоб публіка восторгалась красотою ігри. Довбані хіпстери.
На цьому прикладі ми наглядно бачимо, що надмірність постмодернізма - суть естетитична девіація, возведена в норму самим цейтгейстом* (*духом часу). Нового значення чи бачення яблука ви од цієї публіки не дождетесь. Для них весь світ - то ігрова площадка, а яблука - то оберемок всяких різноправних ідей, з яких можна виплітать косічки, щоб получився модний лук. Довбані хіпстери.”
― Шидеври світової літератури. Том 1
Візьмем, наприклад, яблуко. Модерніст пєрвим дєлом шукає ті нові непожовані срєдства виразності, шоб розказать про яблуко необично. Щоб, значить, яблуко постало перед читачем як зовсім нова, не знана раньше вєщь. Це позволяє ярчє й повніше, красочніше і точніше розкрити свойства й суть яблука, которі, в общєм-то, загальновідомі та незмінні. Тут все діло в ракурсі, в освітлені, в підході до снаряда. І всі ці різномастні ухіщренія - вони ж всі тіки ради яблука. Яблуко і його історія лишається і смислом, і метою.
Тепер подивимося, шо дєлає постмодерніст. Постмодерніст талдичить про те, як вопщє можна розказувать про яблуко, і що це можна дєлать і так, і сяк, і в кувирку через історію культури, і путьом текстотравлення і через текстовиділення. Притому саме яблуко, правду кажучи, постмодерніста не інтересує. Постмодерністу згодилася б вмєсто яблука й осліна какашка, виваляна в стразах, без разніци. Йому аби сверкало і щоб публіка восторгалась красотою ігри. Довбані хіпстери.
На цьому прикладі ми наглядно бачимо, що надмірність постмодернізма - суть естетитична девіація, возведена в норму самим цейтгейстом* (*духом часу). Нового значення чи бачення яблука ви од цієї публіки не дождетесь. Для них весь світ - то ігрова площадка, а яблука - то оберемок всяких різноправних ідей, з яких можна виплітать косічки, щоб получився модний лук. Довбані хіпстери.”
― Шидеври світової літератури. Том 1
Goodreads Librarians Group
— 306014 members
— last activity 1 minute ago
Goodreads Librarians are volunteers who help ensure the accuracy of information about books and authors in the Goodreads' catalog. The Goodreads Libra ...more
Ksyu’s 2025 Year in Books
Take a look at Ksyu’s Year in Books, including some fun facts about their reading.
2,887 books
|
552 friends
282 books
|
58 friends
1,180 books
|
197 friends
223 books
|
14 friends
852 books
|
565 friends
85 books
|
18 friends
499 books
|
5 friends
1,201 books
|
252 friends
More friends…
Favorite Genres
Polls voted on by Ksyu
Lists liked by Ksyu
