“Псих упевнений, що двічі по два — вісім, і спокійний. А неврастенік знає, що чотири, — і нервується саме через це!”
― Я бачу, вас цікавить пітьма
― Я бачу, вас цікавить пітьма
“Остерігайтесь перетворитись на чудовисько, якщо б'єтесь з ними.”
― Я бачу, вас цікавить пітьма
― Я бачу, вас цікавить пітьма
“Треба засвоїти раз назавжди, що, стоячи на місці, людина рухається назад. Завше відчувати на щоках вітер шляхів. Бачити попереду просторінь. Не думати, потрапивши в пісок, що за піском немає трави. В чагарникові знати, що шлях не перетято і попереду лисніє бита путь. Коли ти сидиш біля стерна, ти відчуваєш те ж саме, що батько твій на кораблі, що й дід твій на коні. Жага за просторінню! "Вперед!" — кричить твоя істота! Людині не властиво стояти.”
― Майстер корабля
― Майстер корабля
“And time is a curious thing. Most of us only live for the time that lies right ahead of us. A few days, weeks, years. One of the most painful moments in a person's life probably comes with the insight that an age has been reached when there is more to look back on than ahead. And when time no longer lies ahead of one, other things have to be lived for. Memories, perhaps.”
― A Man Called Ove
― A Man Called Ove
“Хочеш ягоду?
Андрій розплющив очі. Певне, він знову на хвильку задрімав. Перед ним стояв хлопчик років семи в зелених джинсах і такому ж светрі.
— Обирай, яку хочеш! — він простягнув до нього долоньки.
На правій лежала дуже красива, наче з картинки, полуниця. На лівій — велика, справді здоровецька, лохина.
— Дякую, хлопче. Відмовлюся.
— Не можна! — строго відказав хлопчик. — Треба обрати одну.
Андрій усміхнувся.
— А сам яку хочеш?
— Я не хочу. Це для тебе, але тільки одна.
Він був утішний.
— І що ж буде, як узяти синю?
— Ну… — хлопчик у зелених джинсах замислився, втупившись у вікно. — Поїзд зійде з рейок, і буде катастрофа.
— Й усі загинуть?
— Ні… Але всім буде сильно-пресильно боляче!
Андрій удавано насупився й узявся за підборіддя, начебто він думає.
— Ммм… Не підходить. А якщо червону?
— Тоді поїзд далі поїде! А боляче буде тільки тобі”
― Я бачу, вас цікавить пітьма
Андрій розплющив очі. Певне, він знову на хвильку задрімав. Перед ним стояв хлопчик років семи в зелених джинсах і такому ж светрі.
— Обирай, яку хочеш! — він простягнув до нього долоньки.
На правій лежала дуже красива, наче з картинки, полуниця. На лівій — велика, справді здоровецька, лохина.
— Дякую, хлопче. Відмовлюся.
— Не можна! — строго відказав хлопчик. — Треба обрати одну.
Андрій усміхнувся.
— А сам яку хочеш?
— Я не хочу. Це для тебе, але тільки одна.
Він був утішний.
— І що ж буде, як узяти синю?
— Ну… — хлопчик у зелених джинсах замислився, втупившись у вікно. — Поїзд зійде з рейок, і буде катастрофа.
— Й усі загинуть?
— Ні… Але всім буде сильно-пресильно боляче!
Андрій удавано насупився й узявся за підборіддя, начебто він думає.
— Ммм… Не підходить. А якщо червону?
— Тоді поїзд далі поїде! А боляче буде тільки тобі”
― Я бачу, вас цікавить пітьма
Файний книжковий клуб
— 16 members
— last activity Feb 06, 2025 01:07PM
📚 Читацький клуб від Файно Ящо ви дійсно любите книги, тоді вам до нас! Наш книжковий клуб - це місце, де ви зможете поділитися своїми улюбленими тво ...more
Olena’s 2025 Year in Books
Take a look at Olena’s Year in Books, including some fun facts about their reading.
More friends…
Favorite Genres
Polls voted on by Olena
Lists liked by Olena





























