Yelyzaveta > Recent Status Updates

я в такому захваті, ще одне відкриття, жіноча укр літ завжди мене так дивує

вже знаю, що буду багато мати зауважень до книги у відгуку своєму, але те, що я її відкриваю і щоразу поринаю в затишний, добрий, казковий і теплий світ тішить мене безмежно

АЇАЇАЇАЇАЇАЇ шо я читаю

бог суддя (ха-ха) ніколи б не подумала що читати про працівницю гаазького суду в фікшн літературі мені буде так цікаво, оце для мене те що для деяких дідів серіали про ментів

моє відкриття року

моя мама вампірка, вона не дихає, практикується перед дзеркалом як це робити
@
я вампірка
@
мені перехопило подих
@
????

як сьортіфайд душнілка я тепер тільки про це й думаю

стало набагато цікавіше й легше читати, динамічність 🙏🙏🙏

напевне я не цільова цієї книги, бо для мене текст пустий, перенасичений відволікаючими епітетами, сюжет нульовий, все дуже абстрактне, претензійне, незібране. напівнатяки, мікродозинг затравочок, маленькі вкиди.... ну я хз мені треба щось більше ніж додумувати за авторів що ж там мало бути і який сенс вкладався

читати про культи так забавно. люблю бачити як жінки одна одну глейзять і постійно повторюють, що 'ти така неймовірна, нам тебе тут так не вистачає, ти можеш стати більшим, ніж є, ти така чудова'. бо головою я-то знаю що це просто метод схилити когось на свою сторону, але читаю і так заспоююся ніби асмр слухаю

шось я якось тойво цейво.... не можу зроз чи це в мене проблеми з увагою і я не вловлюю про що іноді йде мова, чи воно навмисне написано так, щоб я плуталася і наче об свої ж ноги спотикалася...

кількістю сюжетних поворотів можна нагодувати пристойне весілля

хто придумав вести оповідь від десяти персонажів паралельно маючи ще сто? 😫😫 я не хочу складати родинне дерево і карту соціальних зв'язків нііііі

я не знаю як я це прочитаю. напевне весь біль світу зібраний в цю книгу

який же ж розйоб

"Ти вже не Лойзик, тут немає ніяких Лойзиків, Францисків, Гонсичків ані Вілюсів, ти просто Алоїс, Алоїс Покора, каже ксьондз німецькою, а я, почувши те, вибухаю плачем. Нема Лойзичка, є Алоїс."

я в соплі 😭😭😭👍👍👍👍

вперше таке, але ця книга відчувається ніби моє серце витягли і тепер тримають його в долонях, а воно калатає і намагається повернутися в тіло назад. крейзі

ця книга мене трощить. я їй це не пробачу (буду рекомендувати всім навколо і зведу їй храм)

так туго мені йде, взагалі не можу щось відчути до персонажів, може тому що таку велику увагу приділяють їх лору, і не таку значну - теперішньому часу і тому, які вони зараз. але описи красиві і читається як казка

тьфу тьфу тьфу хоч би не зглазити та поки що вайб такий що книга оегко стане топ3 улюбленого за рік чесне слово, постійно себе ловлю або на думці ТА ЦЕ Ж ПРО МЕНЕ ПИШУТЬ У МЕНЕ ЦЕ ВСЕ БУЛО або на думці 'такого в мене не було але малишка я тобі вірю' оффф гуднес грейшс

планка така низька, що я на 277 сторінці подумала 'магад яка я рада що за весь цей час тут згадок росії було лише дві' і реал якби хоча б хтось з групи друзів головного героя вивчав рос чи тут було б щось про етимологію рос слів в тій же ж кількості що й умовної креольської..... я б не пережила......

ще раз я побачу в тексті слово 'аґінь' я лопну

я така інвестед і головні героїні такі лавбл і я так хочу щоб в них все було добре 😭😭😭😭

кабздаааа