Iryna > Recent Status Updates

Перші десять сторінок: Стюарт - літтл, а його фемілі якісь експлуататори О_о

Це ідеальний кандидат на екранізацію у вигляді пригодницького серіал з яскравими вайбами серіалів десятих.

«Ти виростаєш із дому свого дитинства, але підсвідомо віриш, що у тебе завжди десь є домівка. Звісно, вона зміниться з часом. Трохи постаріє. Але нікуди не подінеться. А тоді р-раз і її нема. І сильнішим за бажання залишитися стає тільки бажання відмотати час назад, до того, як усе сталося.»

Я не знаю з ким консультувались автор, але багато чого із цієї книги сильно перетинаєтся з моїм досвідом війни, і це просто розмазує мене по стіні.
І взагалі, ця книга поки що, це суцільний захват тим як майстерно це написано, як пропрацьовані деталі, діалоги і персонажі. Це топ із топів для жанрової фантастики. Там де більшість би писала інфодампову лекцію, Корі змогли пояснити все трьома фразами між персонажами.

«Мічіо сприймала історію як довгу низку несподіванок, неминучість яких стає очевидною хіба що постфактум.»

Не знаю як далі піде, бо бачу відгуки знайомих такі собі, але вступна частина натиснула на всі мої больові точки спричинені війною.

«Коли настає криза, ми всі природно об'єднуємося. Тоді це легко. Коли ж ситуація затягується, нам доводиться робити це через силу. І тому так важливо, щоб люди бачили, що вони не залишилися сам-на-сам із труднощами.»

Ліл, піймала be not afraid вайби 😆 симетріади ака біблійно достовірний Серафім 🙃

«Ми зовсім не хочемо завойовувати космос, ми тільки прагнемо розширити Землю до його меж. Одні планети мають бути пустельні, як Сахара, інші вкриті задушні, як кригою, як полюс, ще інші бразильські джунглі. Ми гуманні, благородні й не збираємося підкорювати інші раси, хочемо тільки передати їм наші цінності, а натомість перейняти їхні.»

«Як же ви можете порозумітися з Океаном, коли не здатні зрозуміти одне одного?»

Те-ра-пі-я

"А тепер всі піжони нерівно дихають щодо однієї штуки, яка зветься "ядерною фізикою"".

Щойно моя оцінка упала з 3 до 2.
Автор зобразив жалюгідну пародію на "Космічну Одіссею: 2001". Звук закочування моїх очей було чутно навіть в Америці.

Дуже нудно. Це буквально летсплей в форматі книги. Якщо до кінця нічого не поміняється, продовження цієї тягомотини мені не цікаве.