Iryna > Recent Status Updates

"Humans are comparatively poor athletes on land as well. The world's speediest humans can sprint about 23 miles (37 kilome-ters) per hour for less than half a minute. For most of us plodders, such speeds seem superhuman, but numerous mammals, including chimps and goats, easily run at twice that speed for many minutes without the help of coaches or years of intense training. I can't even outrun a squirrel"
Loooooool

The final and most important point about adaptation is really a crucial caveat: no organism is primarily adapted to be healthy, long-lived, happy, or to achieve many other goals for which people strive.
:((((((

Щоб система існувала, ми всі мусили боятися, бо ті, хто бояться, мовчать. Якби страх послабився, ми б почали говорити, що життя нестерпне, і на-магалися б повалити систему, а якраз цього Ходжа прагнув уникнути будь-якою ціною.

Жодна горорна історія не буде такою страшною як реальність. Ця книга - концентрований біль

Капіталізм приніс хаос, брак безпеки й нерівність, а що важчим було життя, то більше посилювався міф комунізму як періоду справедливості. Наша зміна ладу розтягнулася до нескінченності, вона жорстока й безжалісна до слабких, і це вона виплекала ностальгію за комунізмом, ще одну пухлину, що пожирає албанське суспільство.

є тільки особистості, тобто я займаюся собою, а ринок усе регулює. Деякі албанці виїхали за кордон, але навіть там не створили суспільства. Чому?Бо албанський комунізм був проти ідеї суспільства. У суспільстві ми творимо щось разом, добровільню. тим часом у комунізмі все було нав'язаним. І так ми й залишаємося в цьому дитячому регресі, не навчившись відповідальності одне за одного. Усе життя ми намагатимемося вирости

Коли настала свобода, албанці були дітьми, які не знали, що таке відповідальність, бо раніше за все відповідали лише уряд і система. Раптом вони отримали право вирости й почати самі за себе вирішувати, але кожен думав тільки про те, як задовольнити власні потреби. Комуністична мен-тальність зрослася з неоліберальною ідеологією, яка вчила, що немає чогось такого, як суспільство,

Поки що виглядає як розповідь про гопника і маргінала але в фентезі-сетингу.

Почала читати, і наразі дуже сильно нагадує інструкції які інженери L3 на моїй роботі пишуть для користувачів і L1, дуже хочеться сказати: "чєл, це саме можна було написати простіше, без викрутасів і в 4 рази коротше" 😂

Ох, читати Альфу і Омегу після Lucky Day це вельми цікавий досвід 😶‍🌫️)
Все пов'язано

От не знаю стосовно схожості цього твору з "Путівником Галактикою", бо, каюсь, не читала, але книга нагадує мені інший твір Дугласа Адамса - Детективну агенцію Дірка Джентлі, яку я теж не читала, але дивилась серіал. І от ці два твори дуже схожі своєю сатиричною каузальністю.
От було б ще добре, якби і Детективну агенцію Дірка Джентлі, переклали,)

'She comes from fields once tall with wheat, from pastures deep in fern and thistle; she comes from vales of meadowsweet, and she loves to whistle.'

Це дуже сумна книга, але взагалі не з тої сторони суму, з якої можна очікувати.

Перші десять сторінок: Стюарт - літтл, а його фемілі якісь експлуататори О_о

Це ідеальний кандидат на екранізацію у вигляді пригодницького серіал з яскравими вайбами серіалів десятих.

«Ти виростаєш із дому свого дитинства, але підсвідомо віриш, що у тебе завжди десь є домівка. Звісно, вона зміниться з часом. Трохи постаріє. Але нікуди не подінеться. А тоді р-раз і її нема. І сильнішим за бажання залишитися стає тільки бажання відмотати час назад, до того, як усе сталося.»

Я не знаю з ким консультувались автор, але багато чого із цієї книги сильно перетинаєтся з моїм досвідом війни, і це просто розмазує мене по стіні.
І взагалі, ця книга поки що, це суцільний захват тим як майстерно це написано, як пропрацьовані деталі, діалоги і персонажі. Це топ із топів для жанрової фантастики. Там де більшість би писала інфодампову лекцію, Корі змогли пояснити все трьома фразами між персонажами.

«Мічіо сприймала історію як довгу низку несподіванок, неминучість яких стає очевидною хіба що постфактум.»

Не знаю як далі піде, бо бачу відгуки знайомих такі собі, але вступна частина натиснула на всі мої больові точки спричинені війною.