Мені здавалося дивом, що того божевільного дня та ночі і мій дім, і моє авто вціліли.
Але з плином часу почав розуміти, що насправді нічого не врятовано, просто ще не настав час прощання. Він мусить надходити повільно, щоб я відчув його кожною своєю клітиною, поки не зрозумію, що мені в цьому місті, крім вбитих і пошматованих людей, зруйнованих будівель і забутого дитинства, не належить нічого - хіба, може, мішок жив
— Sep 27, 2026 10:44PM
Add a comment
