Marichka’s Reviews > Сталінка. Дофін Сатани > Status Update

«... Подругам говорила, що коли вона тільки бачить Івана віддалеку, то вже, опа-на, мокріють труси...»

«...прокинувся і чекав, що зараз вона істерично підніме крик. Такі бувають ненормальні: зачухається між ногами, вихопить мужика, а потім назадки...».

@ я

«...Проте тут було трохи простіше, у житті Марії так мало подій, а окрім того, думки її вертілися навколо роботи в університеті, заробітні, кількох дешевеньких книжечок, прочитаних на кухні, а ще трохи чоловіків, як сатисфакція перед кимось, невідомо тіль ки перед ким, за тяжкий робочий день...».

«…Він молився, і чомусь менше за себе, а більше за того чоловіка, що стояв у кущах рожевих індійських троянд, з водянистим зацькованим поглядом, зануреного в окроп жаху і порожнечі...».

Ваня, ховайся в жито...