Marichka > Recent Status Updates

«...Проте тут було трохи простіше, у житті Марії так мало подій, а окрім того, думки її вертілися навколо роботи в університеті, заробітні, кількох дешевеньких книжечок, прочитаних на кухні, а ще трохи чоловіків, як сатисфакція перед кимось, невідомо тіль ки перед ким, за тяжкий робочий день...».

«…Він молився, і чомусь менше за себе, а більше за того чоловіка, що стояв у кущах рожевих індійських троянд, з водянистим зацькованим поглядом, зануреного в окроп жаху і порожнечі...».

Ваня, ховайся в жито...

«...Як виглядає пекло, я побачив у підлітковому віці, коли щось таке сталося у моїй голові, що я майже два тижні думав по-російськи...».

«...Тому божевільні жінки, які спочатку викликали страх, дуже скоро стали ще одним відкриттям світу* — ще однією можливою формою життя, яка є безпосередньо поруч...».

P.S. для дітей*

Ганс Губерманн викликає в мене дивні емоції. Він такий лагідний Батько...

ЦЕ ШО ЗА ІМБА-ІМБУЛЄЧКА!?
Це приколдес

«Дажє тисячя рєнтген
Нє положит рускій члєн».

Дуже смачний текст.

Це якийсь дуже величний філософський трагічний ромком... :3
It keeps me confused and amazed each chapter...

Each page literally amazes me. They are all connected... My guuuuuuuddd...

Якщо в нас буде дитина... — почала вона уривчасто, — якщо в нас буде дитина, я думала, що ти мене не покинеш.
З того часу Юїті почав думати про аборт.


Як же ми з тобою схожі, Юїті...

Він подивився на палець. На ньому з'явилася краплина крові, немов коштовний камінь. Сюнсуке вже давно не бачив, щоб на його тілі з'являлися такі яскраві кольори. Він дивувався витівкам долі: стара жінка з хворими нирками змогла ненавмисно нанести Сюнсуке тілесну рану тільки тому, що вона — жінка.

Я вже на межі того, щоб поставити оцінку, недочитавши книгу. Важко йде. Це якась психологічна кринжа, яку вже читали і бачили в інших літературах...