Юлія Бернацька’s Reviews > Лінія термінатора > Status Update

Та ну вас, з такими поворотами. Терпіти такого не можу.

У авторки такі цікаві уявлення про "Гліцисед", який в її версії чомусь п'ють, а не розсмоктують і який за її версією має бути достатньо сильним, щоб гарантувати міцний сон, а не легким препаратом, який треба приймати курсами для того, щоб від нього був якийсь ефект.

Вибачте, звичайно, що я до такої дурниці дойобуюся,але,як на мене, це досить яскраво ілюструє рівень досліджень, проведених перед написанням цієї книжки

Я нарешті втягнулася в цю книжку!

Андрій помітив ту дівчину. Він майже впевнений, що то саме вона. Тоді встиг зафоткати, але так звіддаля, що одні пікселі видно.

Сподіваюсь, рано чи пізно хтось пояснить цим дітям, що так не можна робити і що це дуже, дуже кріпово.

Загалом мені поки що цікаво і головний герой почав мінімально подобатися, але діалоги тут дуже штучні, просто до неможливості. Ну не говорять так люди в побуті, не будують так речення.

Мені поки що не подобається головний герой, хоча його старша версія, яка була буквально на секунду в пролозі, мені сподобалася, тому все ще маю надію.

Книжка прям з заходу робить боляче, коли головний герой розказує, що вони з Донецька втекли в Бучу, в табір для біженців.