Юлія Бернацька > Recent Status Updates

Трей краще за мене приховує емоції, тому й так складно зрозуміти, що в нього на думці.

боже, як я люблю Касі і те, як вона абсолютно, ні граму, не розбирається в людських почуттях. це, неіронічно, мій найулюбленіший тип героїнь.

Терміново потрібен один з тих соулмейт фанфіків, де перші слова, які тобі скаже твоя пара написані в тебе на шкірі з народження і Емріс прожив 24 роки з "Пішов на хуй!" в себе на передпліччі.

А враховуючи його "популярність" серед фрейрців, це навіть не сильно звузило коло кандидатів.

Я поки що на другій "серії", де якраз події прямо перед повномасштабкою, але мені так муляє, що дата тут 22 лютого і один з героїв каже, що от русня щойно визнала незалежність окупованих територій. А це ж було ввечері 21 лютого, в понеділок, я як зараз пам'ятаю.

Ну який же кайф, ніби подивилася пілотну серію нового, потенційно улюбленого процедуралу.
Історія моторошна, героїня симпатична, динаміка з новим колегою напружена і цікава. Вже не терпиться побачити, як ці персонажі будуть розвиватися далі)

"Повільно встала слідом. Дівчата не мають самостійно ходити у квартири, де шастає щось. Тож саме для цього природа створила дорослих самостійних жінок. Хтось же має захищати дівчат, правда?"

- Це просто таке дивне місце, знічено відповіла дівчина, умощуючись на один із каменів. Пальто було достатньо цупким, щоб захистити від переохолодження репродуктивної системи.

прозвучить смішно, але навіть таке маленьке зауваження створює дуже затишну, домашню атмосферу для мене.ти розумієш, що це авторка-українка написала лічно для тебе і з врахуванням голосу мами в голові, який каже "не сиди на холодному"

"- Я б хотіла знати, хто при нагоді спробує мене прикінчити.
- Є один тип у Дніпрі, але не хвилюйся, він мій найбільший фанат, до інших йому поки що байдуже, - підсміхнувся Назар."

терміново треба enemies to friends to lovers продовження про Назара та тіпа з Дніпра

- А що Жоан? Пам'ятаю, він не хотів самогон пивом запивати, ти його вмовляв...

Гемінґвей зі своєю найкоротшою та найсумнішою історією навіть близько не стояв.

Той випадок, коли вже з перших сторінок дуже подобається. Відчуваю, що це "моя" книжка.

"Скажи-но, чому ти так не хочеш мені служити? Хай що про мене розповідають, я ставлюся до своїх слуг добре. Ти не знатимеш жодної хвороби. Матимеш цікаву роботу, їстимеш досхочу, а у вільний час читатимеш книжки."

якщо Тресс не хоче, то в принципі я готова іти працювати на цього дракона