Юлія Бернацька > Recent Status Updates

- А що Жоан? Пам'ятаю, він не хотів самогон пивом запивати, ти його вмовляв...

Гемінґвей зі своєю найкоротшою та найсумнішою історією навіть близько не стояв.

Той випадок, коли вже з перших сторінок дуже подобається. Відчуваю, що це "моя" книжка.

"Скажи-но, чому ти так не хочеш мені служити? Хай що про мене розповідають, я ставлюся до своїх слуг добре. Ти не знатимеш жодної хвороби. Матимеш цікаву роботу, їстимеш досхочу, а у вільний час читатимеш книжки."

якщо Тресс не хоче, то в принципі я готова іти працювати на цього дракона

Головна героїня дізнається про криваві жертвоприношення, які відбуваються в гуртожитку братства і настільки налякана, що тікає з міста, в той же час залишаючи свою п'яну в драбадан подругу сплячою на дивані у вестибюлі цього ж гуртожитку. Навіть до кімнати її не відвела, бо, цитую, "будити її було б зайвим". З такими друзями як Ада, ворогів не треба.

Попередніх (неозвучених) претензій не забираю, але стало краще і мені тепер цікаво.

Здається, я дуже сильно промахнулася з цією книжкою, бо щойно дико крінжанула з прологу і щось тепер не маю сильних надій, що далі буде краще.